Єдиний унікальний номер справи: 650/1620/25 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.
Номер провадження: 22-ц/819/385/25 Доповідач: Базіль Л.В.
02 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В.
суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В.,
секретар судового засідання: Андреєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС Агропродукт» Журик Андрія Леонідовича на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08.04.2025 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О. у цивільній справі №650/1620/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
19 березня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.
В обґрунтування позову зазначила, що 05.08.2010 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі, до якого в подальшому сторони уклали додаткові угоди, а саме від 25.07.2017 року та від 23.03.2018 року.
За умовами цих додаткових угод, було замінено сторону орендаря на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», якому позивач передав у користування строком до 30.11.2027 року належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,02 га, розташовану на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зі сплатою орендної плати, розмір якої за кожний рік оренди становив 3% від нормативно грошової оцінки землі у грошовій формі, що складає 9 256,19 гривень, внесення якої здійснюється у строки - з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідач договірні зобов'язання не виконує, у визначені договором строки орендну плату за 2022,2023,2024 роки не сплачував, загальна сума боргу становить 27 768,57 гривень і про причини невиконання умов договору оренди позивача не повідомляв.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей грунту та зниження його родючості.
Посилаючись на систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків, позивач просив: розірвати договір оренди від 05.08.2010 року за №4АА002128-041071500018 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 23.03.2018 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 35119451, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:044:0006; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 27 768,57 грн, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 05.08.2010 року за №4АА002128-041071500018 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 23.03.2018 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 35119451, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:044:0006.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 27 768,57 гривень, згідно договору оренди землі від 05.08.2010 року за №4АА002128-041071500018, укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 23.03.2018 року), витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Задовольняючи позовні вимого про стягнення заборгованості з орендної плати та розриваючи договір оренди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем орендна плата за 2022, 2023, 2024 роки не була сплачена, що є істотним порушенням умов договору та відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у заявленому позивачем розмірі в сумі 27 768,57 грн.
При цьому, суд вказав, що вказана заборгованість підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить до сплати позивачу.
Також суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов'язань.
Зважаючи на повне задоволення позовних вимог та доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і їх співмірність, суд стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Узагальнюючи доводи апеляційної скарги та її вимоги.
08 травня 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надійшла апеляційна скарга, в якій порушено питання про скасування рішення суду та ухваленя нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник, не заперечуючи факту договірних відносин з позивачем щодо спірної земельної ділянки, наявності невиплати орендної плати за користування земельною ділянкою, суми боргу, вказав що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства та було обумовлено агресією рф й окупацією територій, на яких знаходиться спірна земельна ділянка, внаслідок чого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань. Після деокупації за фактом розкрадання та знищення майна ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано об'єднане кримінальне провадження.
Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняє його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Зазначає, що відповідно до розпоряджень військової адміністрації за 2023-2024 роки орендовані ТОВ «ЮТС-Агропродукт» земельні ділянки є непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забрудненням вибухонебезпечними предметами. За викладеного вважає, що стягнення орендної плати з відповідача є неправомірним, а відсутність систематичної не сплати орендної плати у зв'язку з не використання земельних ділянок через обставини, за які відповідач не відповідає, свідчать про відсутність підстав для розірвання договору оренди.
Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на лист Торгово промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України.
Вказував, що відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023, ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» включено до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили.
Зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат становить 22 500,00 грн.
Аргументи інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , адвокат Ковальчук І.М. доводи скарги не визнала, рішення суду вважає законними та обґрунтованими.
Вказала, що витрати, заявлені відповідачем не підлягають задоволенню, адже весь судовий процес спричинений виключно недобросовісністю відповідача, позивач лише намагається захистити своє право, як власник земельної ділянки, який позбавлений в силу наявності оренди розпорядитися своїм майном і якому не сплачують орендну плату.
За викладеного просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Заяви, клопотання до суду апеляційної інстанції.
15 липня 2025 року від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд», про зупинення провадження у справі з підстав, визначених п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України у зв'язку з переглядом Верховним Судом судового рішення в іншій справі з ідентичними правовідносинами.
Проаналізувавши положення п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, перевіривши матеріали клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених законом для зупинення провадження у даній справі.
Так, відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах ( у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Тоді як, у даному випадку касаційне провадження у справі №650/3776/24, відкрито ухвалою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2025 року, а відтак відсутні обставин, які дають право зупинити провадження у справі відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Явка учасників справи.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ковальчук І.М. надійшла заява, в якій просить розгляд справи провести без її участі та участі позивача, проти доводів апеляційної скарги заперечують.
Згідно ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.
Позиція апеляційного суду.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ХС №045213, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520686700:03:044:0006, загальною площею 9,02 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
05 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладений договір №4АА002128-041071500018 оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передав земельну ділянку в оренду Товариству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний Договір зареєстрований у Великоолександрівському реєстраційному округу Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 4АА002358-0410671600010.
18 вересня 2015 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за умовами якого новим орендарем земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
25 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100003 до договору оренди землі №4АА002128-041071500018 від 05.08.2010 року (а.с. 12- 15). За умовами вказаної додаткової угоди:
- новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»;
- пунктом 2.4 встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 548,91 гривень;
- пунктом 3.1 встановлено строк дії договору оренди до 31.12.2024 року;
- пунктами 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 9.4 на орендаря покладений обов'язок своєчасно сплачувати орендну плату у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року у грошовій формі в розмірі 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що становить 9256,19 грн, в тому числі ПДФО та військовий збір. З цієї суми орендарем, як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше);
- пунктом 12.3 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
23 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100003-1 до Договору оренди землі та додаткової угоди № 1100003 від 25.07.2017 року (а.с.15), за умовами якого сторони встановили строк дії договору оренди до 30.11.2027 року (п.3.1)
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025 року №01-12/432/25, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» з 24 лютого 2022 року і по теперішній час не здійснює господарської діяльності на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення. За наявною інформацією, орендна плата громадянам, які мають земельні ділянки (паї) у Новорайській громаді, не сплачується.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 05 травня 2025 року №01-12/1008/25, розпорядження Новорайської СВА № 163 від 31.10.2023 року, № 29 від 06.02.2024 року, № 154 від 18.04.2024 року «Про надання пільг місцевих податків та зборів ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» ніяким чином не звільняє ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності, також вищезгадані розпорядження не звільняють від обов'язку сплати ПДФО та військового збору; Новорайською СВА не здійснювались окремі заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація до Державного земельного кадастру не вносилась.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди, виходив з того, що відповідачем орендна плата за 2022-2024 роки не була сплачена, що є істотним порушенням умов договору та відповідно до ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди.
При цьому суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов'язань.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
У цій справі, суд встановив, що позивач передав відповідачу у користування строком до 30.11.2027 року належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,02 га, розташовану на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зі сплатою орендної плати, розмір якої за кожний рік оренди становив 3% від нормативно грошової оцінки землі, у грошовій формі, що складає 9 256,19 гривень, внесення якої здійснюється у строки - з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідач договірні зобов'язання не виконує, у визначені договором строки орендну плату за 2022,2023,2024 роки не сплачував, загальна сума боргу становить 27 768,57 гривень.
Апелянт, відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не оспорюючи факту невиплати орендної плати за 2022-2024 роки, суми боргу, посилається на те, що невиплата орендної плати сталася внаслідок непереборної сили, а саме військової агресії рф проти України, органами місцевого самоврядування навіть неодноразово розглядались питання й приймались рішення щодо податкових пільг товариству як орендареві через війну (бойові дії, окупаційні заходи, тощо), а тому на підставі положень ст. 617, ч.6 ст.762 ЦК України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, передбачену договором оренди чи законом.
Апеляційний суд частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а з 11.11.2022 року належить до територій можливих бойових дій.
Вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися спірною земельною ділянкою в 2022 році і наявність обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаний період.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що порушення зобов'язання щодо несплати орендної плати позивачу за 2022 рік сталося внаслідок існування форс-мажорних обставин, бойових дій та тимчасової окупації Новорайської селищної територіальної громади, на території якої розташована спірна земельна ділянка.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі 610/941/24 вказав, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну компанію, збирати врожай тощо.
Таким чином, орендар не допустив умисне порушення умов договору. Вина орендаря у не сплаті орендної плати за 2022 рік відсутня.
Враховуючи, що з 09.04.2022 року по 11.11.2022 рік Новорайська селищна територіальна громада, на території якої розташована спірна земельна ділянка, перебувала під тимчасовою окупацією рф і цей факт є загальновідомим фактом і не потребує доказування, а отже відповідач не міг користуватися землею(докази зворотного відсутні) з обставин, за які він не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу ч.6 ст.762 ЦК України відповідач звільнений від обов'язку сплати орендної плати за вказаний період, а тому позовні вимоги про стягнення орендної плати в цій частині не підлягають задоволенню.
Що стосується висновку суду про стягнення орендної плати за 2023 та 2024 рік і розірвання договору оренди, апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильний і відповідає встановленим по справі обставинам справи та вимогам закону.
Вбачається, що відповідач не заперечував факту несплати ним орендної плати позивачу за користування його земельною ділянкою за 2023 та 2024 роки, проте стверджував, що таке порушення спричинено форс-мажорними обставинами, які перешкоджали виконати передбачений договором обов'язок із виплати орендної плати за вказаний період.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (див. постанови ВС від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21).
А отже саме відповідач мав би довести із застосуванням засобів доказування, визначених процесуальним законом відсутність своєї вини у порушенні умов договору в частині несплати орендної плати за 2023-2024 роки.
Між тим, відповідач в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належних доказів на підтвердження обставин, якими він заперечував вимоги позову суду не надав.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували неможливість відповідача через форс-мажорні обставини виконати свої зобов'язання за договором оренди землі в частині сплати орендної плати позивачу за 2023 та 2024 роки.
Посилання відповідача на те, що органами місцевого самоврядування, у зв'язку із надзвичайними та невідворотними обставинами, відповідними розпорядженнями надавались податкові пільги, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про порушення відповідачем умов договору про оренду землі в 2023 року та 2024 році в частині сплати орендної плати за вказаний період, оскільки потенційне забруднення земель вибухонебезпечними предметами, як про це вказано у розпорядженнях не свідчить про дійсний стан спірної земельної ділянки та повну неможливість її використання. Висновки суб'єктів протимінної діяльності щодо неможливості використання спірної земельної ділянки через її замінювання в матеріалах справи відсутні.
Порушення кримінальної справи за заявою відповідача щодо викрадення майна підприємства не свідчить про те, що викрадене майно було єдиним майном та внаслідок його викрадення товариство немало можливості здійснювати господарську діяльність. Доказів того, що підприємство не мало можливості залучити необхідну техніку та обладнання, необхідного для обробки землі матеріали справи не містять, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи.
Також не заслуговує на увагу, посилання відповідача на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року, оскільки, вказане розпорядження не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, не скасовує зобов'язань, які покладені на нього договором оренди землі, та не містить жодної імперативної норми щодо автоматичного припинення чи призупинення нарахування та сплати орендної плати.
Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1 вже був предметом судового розгляду суду першої інстанції, яким суд надав достатньо аргументовану оцінку, а тому апеляційний суд вважає, що повторно відповідати на ті самі аргументи заявника необхідності не має.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо не виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
За розрахунками позивача, які не спростовуються відповідачем, орендна плата за 2023 рік - 9 256,19 грн; 2024 рік - 9 256,19 грн, що загалом становить 18512,38 грн, які і підлягають стягненню з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача.
Суд першої інстанції встановивши, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» істотно порушені умови договору щодо виплати орендної плати за 2023 та 2024 рік, зробив правильний висновок про те, що вимоги позивача про розірвання договору оренди є законними та обґрунтованими та підставно задовольнив їх, з чим погоджується і апеляційний суд.
Зважаючи, що колегія суддів частково визнала прийнятними доводи апеляційної скарги, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині стягнення орендної плати змінити, зменшивши суму стягнення з 27768,57 грн до 18512,38 грн та виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об'єкту оренди у 2022 році, як обставину встановлену судом.
В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.
Щодо судових витрат.
Відповідно во вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у розмірі 2422,40 грн, на правничу допомогу витрачено 10000,00 грн, за подання апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» сплатило 2906,88 грн судового збору.
Таким чином, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог: майнових вимог на 66,67 % та задоволення вимоги немайнового характеру, позивач має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1292,01 грн (2422,40 грн х 66.67% х 0,8) за рахунок відповідача, на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 6667,00 грн (10000 грн х 66,67%), а ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в розмірі 968,86 грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги за рахунок позивача (2906,88 грн х 33,33%).
Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, що належить стягнути з відповідача на користь позивача складає 6990,15 грн (1292,01 + 6667,00 - 968,86).
Повний текст постанови складений 09.10.2025 р.
Керуючись статтями 374,376,381-384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2025 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню, з 27768,57 грн до 18512,38 грн.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на можливість використання відповідачем об'єкту оренди у 2022 році.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 6990,15 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді: В.О. Бездрабко
С.В. Радченко