Номер провадження: 22-ц/813/4447/25
Справа № 522/23873/23
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
07.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», третя особа: Комунальне підприємство «Міськзелентрест» про стягнення матеріальної та моральної шкоди
встановив:
15 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом у якому просив стягнути солідарно з Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» матеріальну шкоду у розмірі 45536,08 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 4588,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу «Lexus» RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-CODE НОМЕР_2 .
09 червня 2025 року близько 14:45 год позивач припаркував вказаний вище автомобіль за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, буд. 37 та коли відійшов від транспортного засобу, почув хрускіт та побачив, як ламається велика гілка дерева, яка впала прямо на дах його автомобіля, унаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
За вказаним вище фактом, позивач звернувся до поліції, яка у відповідь на його звернення листом за вих. №5532 від 17 червня 2023 року повідомила, що в ході відпрацювання звернення за вказаним вище фактом, ознак кримінального характеру, які відповідають ст.ст. 2,11 КК України, не виявлено.
З метою встановлення балансоутримувача дерева за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 37, представником позивача були надіслані адвокатські запити, у відповідь на які отримані наступну інформацію.
Листом за вих. №1054 від 14 червня 2023 року КП «Міськзелентрест» повідомило, що зелені насадження, які розташовані за вказаною вище адресою не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест».
Листом за вих. №972/11 від 28 червня 2023 року КП «ЖКС «Порто-Франківський» повідомило, що дерева та багаторічні насадження, що розташовані на прилеглій території до будинків, що знаходяться в його управлінні не балансі не знаходяться та підприємство не є спеціально уповноваженим підприємством з цих питань, тому не відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на території зеленого господарства. Також зазначено, що утримання зелених насаджень не відносить до видів послуг на управління багатоквартирними будинками і прибудинковими територіями, надання яких покладені на КП «ЖКС «Порто-Франківський», а відноситься до компетенції Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Листом за вих. №01-58/988 від 21 серпня 2023 року Департамент міського господарства Одеської міської ради повідомив, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» КП «Міськзелентрест» доручено утримання зелених насаджень загального користування згідно з переліком об'єктів. Вказана вище адреса (м. Одеса, вул. Скісна, 37) у цьому переліку відсутня.
Листом за вих. №885/10 від 28 червня 2023 року Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів надав відповідь у якій зазначено, що 09 червня 2023 року (з 14:00 год до 16:00 год) вітер: північний, північний схід, 1 м/с, пориви 3-4 м. За шкалою Бофорта: 1 м/с (1 бал) - тихий.
З метою встановлення розміру завданої шкоди, позивач звернувся до експерта, яким за результатами складено висновок від 09 червня 2023 року за №23-3161 згідно якого вартість матеріального збитку визначено у розмірі 45536,08 грн, вартість відновлювального ремонту - 434337,58 грн.
Також позивач зазначив, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради не було здійснено визначених законом дій щодо залучення належного підприємства, організації, які б відповідали за утримання та збереження зелених насаджень, тобто не було визначено балансоутримувача, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 37, а відтак не було проведено належного загального огляду зелених насаджень (які проводяться двічі на рік), на яких не було виявлено гнилу серцевину стовбура дерева та не було здійснено його видалення, що як наслідок призвело до падіння гілки на автомобіль, який належить позивачу.
Оскільки дерево, з якого впала гілка на транспортний засіб позивача, знаходиться біля будинку №37 по вул. Скісна в м. Одеса, то відповідно на КП ЖКС «Порто-Франківський» також покладається відповідальність за неналежне здійснення своїх зобов'язань щодо благоустрою прилеглої до будинку території, оскільки підприємством не було проведено огляд для виявлення аварійного дерева, з якого впала гілка, не здійснено профілактичні дії щодо недопущення на майбутнє падіння гілок з цього дерева.
На підставі викладеного вище, позивач вважав, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за відшкодування заподіяної йому шкоди.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 45536,08 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі КП «ЖКС «Порто-Франківський» просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з КП «ЖКС «Порто-Франківський» матеріальної та моральної шкоди.
За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для покладення на скаржника обов'язку з відшкодування позивачу шкоду, заподіяної унаслідок пошкодження його майна (транспортного засобу), оскільки скаржник не є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих вздовж проїжджої частини дороги напроти будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, земельна ділянка, розташована за вказаною вище адресою, не передавалася скаржнику ні у власність, ні у користування, як і співвласникам цього будинку.
Організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи не містять доказів того, що саме скаржник уповноважений на утримання зелених насаджень, які знаходяться за вказаною вище адресою.
На вказану апеляційну скаргу Виконавчий комітет Одеської міської ради подав відзив у якому просить апеляційну скаргу КП «ЖКС «Порто-Франківський» залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року залишити без змін, посилаючись на те, що скаржник проводить роботи з утримання зелених насаджень та здійснює конкурсний відбір учасників по процедурі публічних закупівель послуг з підрізання та видалення дерев. Догляд, збереження та утримання зелених насаджень, розміщених на прибудинковій території багатоквартирного будинку за вказаною вище адресою є обов'язком скаржника, що визначає це підприємство, як відповідальну особу за неналежну організацію роботи у цьому напрямку.
Також на вказану апеляційну скаргу відзив подав ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мухамеджанов О.С., в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги КП «ЖКС «Порто-Франківський», рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року залишити без змін, обґрунтовуючи тим, що скаржник є управителем будинку АДРЕСА_1 , тому мав би здійснювати належний догляд за будинком та його прибудинковою територією.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (50536,08 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на доводи, які зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, тому зважаючи на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції лише у цій частині.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ч.1 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду не відповідає, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Lexus» RX350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.4).
09 червня 2023 року о 14:45 год за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 37, унаслідок падіння гілки дерева, належний позивачу вказаний вище транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
За вказаним фактом, 09 червня 2023 року позивач звернувся до поліції з повідомленням про зазначені обставини та заявою у якій просив зафіксувати пошкодження транспортного автомобіля (т.1 а.с. 12-13).
Листом від 17 червня 2023 року №5532 правоохоронний орган повідомив позивача, що його звернення від 09 червня 2023 року розглянуто. В ході відпрацювання звернення з метою внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України та подальшого проведення процесуальних дій, передбачених чинним законодавством України, ознак кримінального характеру, які відповідають вимогами ст. 2,11 КК України, не виявлено. Для відшкодування матеріальних та моральних збитків рекомендовано звернутися до суду (т.1 а.с. 14).
Відповідно до листа КП «Міськзелентрест» від 14 червня 2023 року №1054 зелені насадження, розташовані в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест» (т.1 а.с.15).
КП «ЖКС «Порто-Франківський» у листі від 28 червня 2023 року №972/11 зазначило, утримання зелених насаджень не відноситься до видів послуг на управління багатоквартирними будинками і прибудинковими територіями, надання яких в свою чергу покладені на КП «ЖКС «Порто-Франківський», а відноситься до компетенції Виконавчого комітету Одеської міської ради (т.1 а.с.16-20).
В листі від 21 серпня 2023 року №01-58/988 Департамент міського господарства Одеської міської ради зазначив, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2018 року №102 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» (зі змінами) КП «Міськзелентрест» доручено утримання зелених насаджень загального користування згідно з переліком об'єктів. Вказана вище адреса відсутня в цьому переліку.
Зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі КП «Міськзелентрест» та не утримуються комунальним підприємством (т.1 а.с. 43-44).
З листа КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 16 квітня 2024 року №511/11 убачається, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору від 01 квітня 2019 року (т.1 а.с. 153).
Згідно інформації Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, зазначеної у листі від 28 червня 2023 року №885/10, 09 червня 2023 року ( з 14:00 год до 16:00 год) вітер: північний, північний схід, 1 м/с, пориви 3-4 м. За шкалою Бофорта: 1 м/с (1 бал) - тихий (т.1 а.с. 21).
Відповідно до висновку експерта №233161 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Lexus» RX350, пошкодженого в результаті події (падіння гілки) від 09 червня 2023 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus» RX350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події від 09 червня 2023 року становить 45536,08 грн, а вартість відновлювального ремонту цього автомобіля - 69858,49 грн (т.1 а.с. 23-29). За проведення цієї експертизи позивач сплатив на користь експерта 4588,42 грн (т.1, зворот а.с. 42).
Ухвалюючи рішення про стягнення з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 45536,08 грн, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки дерево, з якого впала гілка на автомобіль позивача, знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , то відповідальність за неналежне здійснення своїх зобов'язань щодо благоустрою прилеглої до будинку території повністю покладається на КП «ЖКС «Порто-Франківський». Відповідачем не було здійснено відповідного огляду для виявлення аварійного дерева, з якого впала гілка, не було здійснено профілактичних дій щодо недопущення падіння гілок з дерева у майбутньому за адресою:
АДРЕСА_1 , та не здійснено жодних заходів по локалізації цієї гілки дерева до 09 червня 2023 року. Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди мотивоване тим, що позивач пережив душевні страждання через порушення права користування автомобілем, що створило незручності для його родини, тому суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн відповідатиме засадам розумності, виваженості й справедливості.
Щодо таких висновків місцевого суду, колегія суддів зауважує про таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі N 214/7462/20 (провадження N 61-21130сво21).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування").
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі (ч.ч. 1,3 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування").
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі N 200/22129/16-ц (провадження N 61-43478св18), зазначено, що: "…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1. Місцевий суд установив, що відповідач КП "Міськзеленбуд" Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради N 45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року N 53/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року N 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" КП "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, проте не об'єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.
Покладаючи на Дніпровську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування".
Отже, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року, переглядаючи справу N 522/2891/20.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження перебування на балансі КП «ЖКС «Порто-Франківський» чи будь-якої іншої організації дерев, що ростуть біля місця події, поблизу будинку №37, по вул. Скісна, м. Одеса.
Також у матеріалах справи відсутні і докази, які б свідчили про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради визначав балансоутримувача дерев, що ростуть за вказаною вище адресою.
Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Статтею 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що зокрема елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п. 3.1. Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачці майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 37.
Водночас, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено, що ним визначено такого балансоутримувача за вказаною вище адресою.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради N 102 від 14.02.2008 "Про утримання зелених насаджень у місті Одесі" (з наступними змінами та доповненнями), прийнятого з метою організації озеленення, охорони зелених насаджень у місті Одесі та яке наявне в загальному доступі на офіційному сайті Одеської міської ради, керуючись п. 7 "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 N 105, Правилами благоустрію території м. Одеса, не визначено як адресу: м. Одеса, вул. вул. Скісна, 37, так і балансоутримувача за цією адресою.
Таким чином, Виконавчий комітет Одеської міської ради у межах цієї справи не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м. Одеса, вул. вул. Скісна, 37, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Доказів будь-якого права користування земельною ділянкою комунальної форми власності у КП «ЖКС «Порто-Франківський», матеріали справи також не містять.
Зважаючи на викладене вище, та з огляду на те, що дерево, з приводу падіння гілки якого на належний позивачу автомобіль виник спір у цій справі, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що таке дерево відповідно до ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Порто-Франківськи» чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції, про те, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачці майнової шкоди - у разі його доведення - має бути покладений на виконавчий комітет Одеської міської ради.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю Виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов'язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень, має похідний характер від визначення особи, що має відповідати у цьому випадку за завдану позивачу шкоду.
Подібного висновку про те, що у випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов'язується відшкодувати таку шкоду, дійшов і Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі N 372/1891/17.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що обов'язок з відшкодування позивачу шкоди покладається саме на Виконавчий комітет Одеської області ради, з огляду на те, що предмет заподіяння такої шкоди (дерево), розташовувалося саме на земельній ділянці комунальної форми власності, його власником є територіальна громада, та зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких документальних відомостей про те, що це дерево у відповідності до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, колегія судді приходить до висновку, що місцевий суд помилкового стягнув матеріальну та моральну шкоду з КП «ЖКС «Порто-Франківський».
Висновки місцевого суду про те, що правовою підставою для стягнення з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на користь позивача шкоди є та обставина, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» є управителем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є хибними, оскільки суд ототожнив наявний у відповідача статус «управителя багатоквартирного будинку» з «балансоутримувачем об'єкта», що знаходиться за вказаною вище адресою, оскільки ці поняття не є тотожними, вони є різними за своєю правовою природою, оскільки наділяють особу різними правами та обов'язками.
Аргументи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, зводяться до неправильного трактування положень п. 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 N 1531-У1 (з наступними змінами та доповненнями) щодо покладення відповідальності за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур'янів на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста - на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель, оскільки відсутні докази, що саме КП «ЖКС «Порто-Франківський» у передбачений законом спосіб визначено балансоутримувачем зелених насаджень перед будинком АДРЕСА_1 .
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення шкоди з КП «ЖКС «Порто-Франківський» з вказаних вище підстав.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення потрібно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» з вказаних вище підстав.
Водночас апеляційний суд зауважує, що з огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги КП «ЖКС «Порто-Франківський» сплатило судовий збір у розмірі 1610,40 грн, тому з позивача на користь скаржника підлягає стягненню судовий збір за подання позову апеляційної скарги у зазначеному вище розмірі.
Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (ЄДРПОУ 35303262) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова