«10» жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши заяву засудженого ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа недійсним та припинення утримань із заробітної плати,
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського апеляційного суду з заявою про визнання виконавчого листа недійсним та припинення утримань із заробітної плати.
У своїй заяві засуджений зазначає про те, що відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження за вказаним листом, а тому відсутні підстави для його примусового виконання адміністрацією Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» та стягнення коштів із заробітної плати.
Вирішуючи питання про прийняття заяви ОСОБА_2 до розгляду, суддя-доповідач дійшов висновку про повернення заяви засудженому, з огляду на таке.
Згідно вироку судової колегії в кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 19 травня 1999 року ОСОБА_2 засуджений за п.п. «а», «з», «і» ст. 93, ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) до смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього належного йому майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за п.п. «а», «з», «і» ст. 93, ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) до смертної кари - розстрілу з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 27 035 грн майнової шкоди та 20 000 грн моральної шкоди у солідарному порядку.
Також Миколаївським обласним судом 19.05.1999 видано виконавчі листи.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 24 квітня 2000 року засудженому ОСОБА_2 замінено призначене покарання у виді смертної кари на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З огляду на зміст заяви засудженого ОСОБА_2 , ухвалюючи вирок щодо нього, Миколаївський обласний суд діяв як суд першої інстанції відповідно до повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.
Проте, новостворений Миколаївський апеляційний суд, як юридична особа є виключно апеляційною інстанцією і продовжує здійснювати перегляд судових рішень судів першої інстанції в апеляційному порядку.
Після прийняття 13 квітня 2012 року Кримінального процесуального Кодексу України та набрання ним чинності, апеляційні суди відповідно до ч. 1 ст. 33 КПК України, не є судами першої інстанції і відповідно не можуть розглядати будь-які заяви учасників кримінального провадження, розгляд яких віднесено до компетенції суду першої інстанції.
Таким чином, подана засудженим ОСОБА_2 заява про визнання виконавчого листа, виданого 03.12.2002 Апеляційним судом Миколаївської області, недійсним та припинення утримань із заробітної плати не може розглядатися за нормами кримінально-процесуального закону, який втратив чинність, та Миколаївським апеляційним судом, як судом першої інстанції, з підстав відсутності таких повноважень.
У зв'язку з викладеним, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, подана засудженим ОСОБА_2 заява підлягає поверненню, оскільки не підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
Заяву засудженого ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа недійсним та припинення утримань із заробітної плати, повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви разом із заявою та доданими матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_1