Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/522/25
Єдиний унікальний №733/1618/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
10 жовтня 2025 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді - Вовченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мошенець Л.М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Ічня Чернігівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
04.08.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.07.2021 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») договір про споживчий кредит №4810876 та отримала кредит у розмірі 4000,00 грн.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 15.12.2021 укладено договір факторингу №15/12-2021-22 , ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №4810876 від 26.07.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 в тому числі за договором про споживчий кредит №4810876 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22440,28 грн. з яких: 3097,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18183,28 грн.- сума заборгованості за відсотками, 1160,00 грн. заборгованість за комісіями, у зв'язку з чим просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором №4810876 у розмірі 22440,28 грн.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4810876 від 29.07.2021 року.
08.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір №104067006, згідно умов якого відповідачем отримано 5000,00 грн.
17.12.2021 року укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №104067006 від 08.08.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 в
тому числі за договором про споживчий кредит №104067006 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28871,14 грн. з яких: 4288,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23633,14 грн.- сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. заборгованість за комісіями, у зв'язку з чим просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором №104067006 у розмірі 28871,14 грн. Також просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн., та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в тому числі і шляхом поміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України повторно у судове засідання не з'явилася , причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
Представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного ухвалення рішення не заперечував.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 26.07.2021 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договір про споживчий кредит №4810876 згідно Заявки анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору, шляхом підписання електронним підписом.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договорів шляхом заповнення заявок на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «МІЛОАН») було перераховано грошові кошти в розмірі 4000,00 грн.
Серед основних умов кредиту визначено: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій).
Підписанням договору відповідач також підтвердила , що вона повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з правилами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 15.12.2021 укладено договір факторингу №15/12-2021-22 , ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №4810876 від 26.07.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права
вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 в тому числі за договором про споживчий кредит №4810876 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22440,28 грн. з яких: 3097,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18183,28 грн.- сума заборгованості за відсотками, 1160,00 грн. заборгованість за комісіями, у зв'язку з чим просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором №4810876 у розмірі 22440,28 грн.
08.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір №104067006, згідно умов якого відповідачем отримано 5000,00 грн.
17.12.2021 року укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №104067006 від 08.08.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 в тому числі за договором про споживчий кредит №104067006 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28871,14 грн. з яких: 4288,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23633,14 грн.- сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. заборгованість за комісіями.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №104067006 від 08.08.2021 року.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитними договорами у розмірі та на умовах встановлених договором.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов'язався виконувати їх умови.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідач не подала жодного доказу на спростування розрахунків заборгованості, поданих позивачем та належного виконання зобов'язань за договорами. Згідно наданих розрахунків заборгованості станом на 10.01.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за двома кредитними договорами на загальну суму 51 311,42 грн., яка підлягає стягненню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 16000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги, заявка на надання юридичної допомоги на суму 16000 грн., витяг з акту про надання юридичної допомоги на суму 16000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
Ураховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2422,40 гривень на користь позивача.
Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4810876 від 26.07.2021 у розмірі 22440,28 грн., та за договором №104067006 від 08.08.2021 у розмірі 28871,14 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., а всього 57 733 (п'ятдесят сім тисяч сімсот тридцять три) грн.82 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою
відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.10.2025.
Суддя А. В. Вовченко