Справа № 581/642/25
Провадження № 2/581/368/25
10 жовтня 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Сутність заявлених до суду вимог
У серпні 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 22 лютого 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1600135, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн 00 коп на строк 15 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1,9 % в день, тобто виконало свої зобов'язання в повному обсязі, а відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. У наступному 07 вересня 2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року укладеним із ОСОБА_1 07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір прав вимоги №2-07/09/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило право вимоги за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 12 червня 2025 року у відповідача перед позивачем утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року у розмірі 8975 грн 00 коп, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3000 грн 00 коп, простроченої заборгованості за процентами у розмірі 5975 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн 40 коп товариство просило суд стягнути з відповідача. Також, 25 вересня 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з заявою про стягнення із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн 00 коп.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0610275766170 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» - «адреса відсутній за вказаною адресою» що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
22 лютого 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1600135, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн 00 коп зі сплатою зниженої процентної ставки у розмірі 0,01% в день, стандартної процентної ставки у розмірі 1,90% в день, строк кредиту 15 днів, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с.10-14,15,20).
Також, 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, тим самим ознайомилася з умовами кредиту, процентною ставкою (а.с.8-9).
Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 12 березня 2019 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінера Україна» укладено договір на переказ коштів №ФК-19/03-21, та відновідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти 22 лютого 2021 року о 10 год 17 хв на суму 3000 грн 00 коп, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 81066947, призначення платежу: зарахування 3000 грн 00 коп на НОМЕР_2 (а.с.35).
07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» (Фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) укладено договір факторингу №1-07092021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8975 грн 00 коп, з яких: 3000 грн 00 коп - залишок по тілу кредиту; 5975 грн 00 коп - залишок по відсотках (а.с.19,25-28,32).
07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №2-07/09/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило право вимоги за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021 від 07 вересня 2021 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 8975 грн 00 коп, з яких: 3000 грн 00 коп - залишок по тілу кредиту; 5975 грн 00 коп - залишок по відсотках (а.с.18,21-22,33,34,38).
13 червня 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року на загальну суму 8975 грн 00 коп (а.с.16).
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року за період з 22 лютого 2021 року по 12 червня 2025 року, за ОСОБА_1 станом на 12 червня 2025 року непогашений залишок заборгованості складає 8975 грн 00 коп (а.с.17).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки суду по суті заявлених вимог
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернення до ТОВ «Лінеура Україна», в якому зазначав бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладення договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.10-14,15).
Договір споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли у такий спосіб згоди щодо усіх істотних умов електронного правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданої позивачем суду виписки з особового рахунку вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та відсотків за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Також, ураховуючи той факт, що ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору від 07 вересня 2021 року відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» на підставі договору прав вимоги від 07 вересня 2021 року відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512, ст.513 ЦК України, тому позов підлягає повному задоволенню у заявлених межах із застосуванням ефективного способу захисту порушеного права позивача у виді стягнення боргу по кредитному договору.
Розподіл судових витрат по справі
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2422 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.
Із приводу стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10500 грн 00 коп, то суд дійшов висновку про їх часткове стягнення, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09 липня 2025 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Пархомчука С.В. від 18 липня 2019 року; довіреність видану ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» адвокату Пархомчука С.В. від 09 липня 2025 року; акт про отримання правової допомоги від 15 вересня 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» від адвоката Пархомчука С.В. із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 10500 грн 00 коп; платіжну інструкцію № 995 про перерахування 15 вересня 2025 року ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» на рахунок ОСОБА_2 коштів у розмірі 10500 грн 00 коп із призначенням платежу: правнича допомога згідно договору про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, згідно з рахунком 15 вересня 2025 року №15.09.2025-8; рахунок 15 вересня 2025 року №15.09.2025-9 за правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року на суму 10500 грн 00 коп (а.с.7,23-24,36,51,52,56,57).
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов'язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.
Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову та задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є частково завищеними та не відповідають у повній мірі критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, ціни позову та складності справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 4000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №1600135 від 22 лютого 2021 року в розмірі 8975 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, прострочена заборгованість за процентами - 5975 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 2422 грн 40 коп повернення судового збору та 4000 грн у рахунок витрат за надану професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ вул. Саперне Поле, буд. 12, код ЄДРПОУ 44002941).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення суду надруковано 10 жовтня 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко