Справа № 579/1089/25
2/579/442/25
01 жовтня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді Кибець І.А.,
з участю секретаря судового засідання Сірої С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18.07.2023 року між ним та відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) №18.07.2023-100001721 у розмірі 11000 грн. Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, а тому утворилась заборгованість в розмірі 22 660 грн. 01 коп.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 22 660 грн. 01 коп.. та судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, про що зазначив у позовній заяві (а.с. 6).
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.34, 38) у судове засідання не з'явився, у наданий судом строк та станом на 01.10.2025 року відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.
У відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно правил ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору від 18.07.2023 року, 18 липня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» був укладений електронний кредитний Договір №18.07.2023-100001721. (а.с.17-21).
Умовами пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.17-20) передбачено, що позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п.2.3.2); позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір (п.2.3.3); позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом, одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищезазначеному порядку (п. 2.3.6).
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору №18.07.2023-100001721 від 18.07.2023 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 18.07.2023 року; сума кредиту 11 000 грн.; строк, на який надається кредит 70 днів з дати надання; дата повернення (виплати) кредиту 25.09.2023 року; період користування кредитом - кожні 14 днів з дня надання кредиту; денна процентна ставка - 1,33%. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача - 19 909 грн. 58 коп. (а.с. 21)
Відповідно до квитанції LIQPAY № 2341043146 18.07.2023 року відбулося перерахування коштів в розмірі 11 000 грн. на картку/рахунок № НОМЕР_1 , платник «Швидкий кредит», призначення платежу: видача за договором № 18.07.2023-100001721 (а.с.14).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 18.07.2023-100001721 від 18.07.2023 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 22 660 грн. 01 коп., з яких: 11 000 грн. основний борг, 10 010 грн. 01 коп. проценти, 1 650 грн. комісія (а.с.9).
Частиною 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед Банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Сторонам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу, на те, що квитанція не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Споживчий центр» коштів в сумі 11 000 грн. на картковий рахунок, який належить саме відповідачу ОСОБА_1 . Крім цього, вказаною квитанцією не підтверджується, що переказ коштів було здійснено саме ТОВ «Споживчий центр».
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Споживчий центр» не надавав на підтвердження позовних вимог виписку по рахунку відповідача та детальний розрахунок заборгованості.
Внаслідок викладеного, суд позбавлений можливості перевірити чи виникла вказана позивачем заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, також неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
З наведеного вбачається, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та розмір заборгованості, порядок нарахування якої відповідає умовам кредитного договору.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 61-28582ск18.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя І. А. Кибець