Справа № 577/4636/25
Провадження № 2-а/577/99/25
06 жовтня 2025 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галян С.В., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову від 06.04.2025 року № 561, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити. Вимоги обгрунтовує тим, що 06.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була винесена постанова № 561 про закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України, якою на нього було накладено штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000,00 грн.
В резолютивній частині постанови вказано, що на підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі в сумі 34000 грн. В резолютивній частині постанови також роз'яснений порядок її оскарження у відповідності до статей 287-289 КУпАП - протягом 10 днів з дня її винесення, що постанова набирає чинності 29.02.2025 року, а строк пред'явлення постанови до виконання: 20.05.2025 року.
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення 28.03.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що він 30.01.2025 року о 14.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) відповідно до отриманої повістки через Укрпошту № 2088389, про необхідність прибуття, до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних.
В постанові про закриття справи про адміністративне правопорушення від 06.04.2025 року № 561 вказано, що він порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзац другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Автор постанови визначив поняття загальної мобілізації та особливий період в Україні. Вважає постанову відповідача незаконною та необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного:
Незважаючи на те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності постанова має неправильну назву.
Належним чином оформленої повістки про виклик до ТЦК та СП, ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. Крім того, зазначає, що оскаржувана ним постанова була винесена суб'єктом владних повноважень з процесуальними порушеннями.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, в даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що він як військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлену дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою. При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у частині 2 статті 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Наявна у нього копія оскаржуваної постанови та її зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП проводився у його відсутність, тим самим порушені вимоги статей 268, 278 КУпАП.
Таким чином, він вважає, що оскаржувана ним постанова винесена з суттєвими порушеннями, як матеріального (відсутні докази наявності в моїх діях складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за його відсутністю, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутністю відомостей про його належне повідомлення про дату, час і місце розгляду).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 18).
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
27.08.2025 року відповідачем надано копії матеріалів справи відносно ОСОБА_1 (а.с. 20, 21-28).
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
За приписом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 74-76 КАС регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За положеннями частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що наведена норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Поняття адміністративного правопорушення визначено у ст. 9 КУпАП - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по - перше, встановити склад правопорушення, по - друге, дослідити докази та оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункти 1, 7 Положення).
За пунктами 9, 12 згаданого Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_3 має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2025 року, оператором ВОМР, солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 561 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 30.01.2025 року о 14:00 год. останній в особливий період, під час мобілізації, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), будучи своєчасно оповіщеним про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу другого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 22-23).
Слід зауважити, що доказів уповноваження зазначеної посадової особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем не представлено.
У подальшому, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 від 06.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 12, 28).
Зі змісту постанови № 561 від 06.04.2025 року вбачається, що 28.03.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 30.01.2025 року о 14.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) відповідно до отриманої повістки через Укрпошту №2088389, про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних, чим порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 12, 28).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Порядок притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення закріплений у КУпАП, а процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційною підготовкою та мобілізацією, а також з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, визначена Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 р. за № 36/41381 (далі по тексту Інструкція).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Статтею 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За положеннями ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
На порушення наведених норм відповідачем не наданий наказ про уповноваження оператора ВОМР, солдата ОСОБА_3 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, внаслідок чого даний процесуальний документ є спірним доказом.
Також, оскаржувана постанова №561 від 06.04.2025 року є результатом розгляду протоколу №561 про адміністративне правопорушення від 28.03.2025 року.
Матеріалами справи підтверджується, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалюючи постанову про застосування стягнення відносно ОСОБА_1 , змінив фабулу правопорушення, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши у постанові, що: «28.03.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 30.01.2025 року о 14.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) відповідно до отриманої повістки через Укрпошту №2088389, про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних», у той час як з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що «30.01.2025 року о 14:00 год. громадянин ОСОБА_1 в особливий період, під час мобілізації, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), будучи своєчасно оповіщеним про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період».
Суд вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 змінивши формулювання обставин вчинення адміністративного правопорушення, фактично вийшов за межі обвинувачення ОСОБА_1 , тим самим порушивши право на захист останнього, що також є підставою для визнання ухваленої, відносно ОСОБА_1 , постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконною.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що допущені відповідачем процесуальні та матеріальні порушення є безумовною обставиною для скасування оскаржуваного рішення і закриття справи за відсутності події та складу правопорушення, як то передбачено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Керуючисьст.19 Конституції України,Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016 р., ст.7,9,210,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову № 561 від 06.04.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя С. В. Галян