Справа № 577/5578/25
Провадження № 3/577/1661/25
"24" вересня 2025 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О розглянувши матеріали, які надійшли від Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, гр. України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 25.06.1999 року Конотопським РВ УМВС України, РНОКПП не встановлений, -
за ч. 2 ст. 90 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії СМ № 000984 від 24.08.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 90 КУпАП за наступних обставин, мовою оригіналу: «24.08.2025 року о 08 год. 00 хв. на ставку в с. Грузьке, Дубов'язівської селищної територіальної громади Конотопського району ловив рибу з дерев'яного човна сіткою волосинною 1 шт., піймав 9 (дев'ять) карасів золотих, чим порушив п.п. 1 п. 1 р. IV, п.п. 3 п. 5 р. IV «Правил любительського рибальства».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис останнього у протоколі про адмінправопорушення. Поважність причин неявки не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що сторона, яка обізнана про судовий розгляд, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин неявка ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, проте не з'явився до суду без поважних причин, не перешкоджає винесенню судового рішення. При цьому, на переконання суду, права особи, яка притягається до адмінвідповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, не порушуються.
Суд, дослідивши представлені докази, дійшов наступного висновку.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 2 ст. 90 КУпАП, передбачає, що відповідальність для особи настає у випадку погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» передбачено:
- п.п. 1 п. 1 розділу IV: забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів;
- п.п. 3 п. 5 розділу IV: для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється: добування (вилов), транспортування або зберігання на рибогосподарському водному об'єкті (його частині), в його прибережній захисній смузі або у транспортному засобі чи на борту судна усіх видів морських звірів та водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України та/або включені до переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються, та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Слід зазначити, що адміністративна відповідальність за адмінправопорушення настає лише за наявності його складу. Склад правопорушення - це сукупність обов'язкових об'єктивних і суб'єктивних ознак (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), без яких діяння не може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.
Так, об'єктом правопорушення за ч. 2 ст. 90 КУпАП є суспільні відносини, що складаються у сфері збереження середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 90 КУпАП необхідно встановити, чи вчинено нею дії, які призвели до:
- погіршення або знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України;
- знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх (тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України) із природного середовища;
- порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження);
- інших порушень порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Проте, складений адмінпротокол не містить посилання на жодну із перерахованих обставин, а відтак відсутній склад інкримінованого правопорушення.
У матеріалах справи міститься акт випущення водних біоресурсів у водне середовище, згідно якого рибу карась золотий в кількості 9 шт. було випущено в природне середовище існування у живому та неушкодженому вигляді, а саме у ставок в с. Грузьке Дубов'язівської селищної територіальної громади Конотопського району, а тому автором протоколу не надано доказів вчинення об'єктивної сторони правопорушення.
Слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 90 КУпАП.
Керуючись: п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України,-
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.90 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко