Справа № 577/4750/25
Провадження № 3/577/1440/25
"06" жовтня 2025 р.
м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевської І.О.., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «РУБІКОНС», мешканки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №505/18-28-07-01 від 11.08.2025 року ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, порушивши п.44.1, п.44.2, п.п 134.1.1 п.134.1 ст. 134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 179 578, в т.ч. за 2020 рік в сумі 15 120 грн., за 2021 рік в сумі 13 860 грн., за 2022 рік в сумі 59 861 грн., за 2023 рік в сумі 207 705 грн., за і квартал 2025 року в сумі 23 687 грн., в зв'язку з не включання до складу доходів мита, яке було повернуте митницею, в результаті підтвердження первинними документами задекларованих витрат господарської діяльності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, як джерела доказів, передбачені ст. 256 КУпАП.
Зокрема, ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, має бути зазначена суть адміністративного правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна бути викладена таким чином, щоб було зрозуміло, де та за яких обставин воно було вчинене, в яких саме діях або бездіяльності відобразилося. Фактично опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення. При її викладенні необхідно відображати склад адміністративного правопорушення: об'єкт, об'єктивну сторону, дані про суб'єкт та суб'єктивну сторону проступку.
У протоколі про адміністративне правопорушення, який складений стосовно ОСОБА_1 не викладена суть вчиненого нею адміністративного правопорушення (об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП), зокрема не зазначено, які протиправні дії (бездіяльність) були вчинені (не вчинені) ОСОБА_1 як головним бухгалтером ТОВ «РУБІКОНС», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 179 578 грн 00 коп, тобто не зазначено в чому саме знайшло свій прояв порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку: не вказано за який конкретно період, в якому розміру до складу доходів ТОВ «РУБІКОНС» не було включено мито, яке було повернуто митницею; які саме витрати господарської діяльності, які були задекларовані ТОВ «РУБІКОНС», за який конкретно період і на яку суму не були підтверджені первинними документами та якими саме.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи про адміністративне правопорушення розширювати зміст складеного протоколу, вказувати на ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, оскільки у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 505/18-28-07-01 від 11 серпня 2025 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки зміст протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Інші докази, зокрема, витяг з акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РУБІКОНС» № 5359/18-28-07-01-08/38121516/24 від 10 червня 2025 року поза розумним сумнівом не підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення викладення суті адміністративного правопорушення, яке підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
У силу норм ПК України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №П/811/2893/14).
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід закрити.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: І. О. Рідзевська