Справа № 577/5335/25
Провадження № 2-а/577/111/25
10 жовтня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Цуканової О.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Каракуц М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області, інспектора Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Шешені Максима Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності та закриття провадження в справі,-
У поданому адміністративному позові ОСОБА_1 просив скасувати Постанову серії ЕНА № 5599475 від 29.08.2025 року (далі по тексту Постанова), винесену інспектором Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Шешенею М.М. про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 510 грн., а провадження у справі закрити.
На обґрунтування стверджував про недоведеність інкримінованого правопорушення, оскільки вмикав покажчик повороту при повороті праворуч, рухаючись з пр. Миру на вул. Свободи в м. Конотоп 29.08.2025 року. Крім того, переконував, що під час складання оскаржуваної Постанови інспектором поліції Шишенею М.М. не були дотримані його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема мати адвоката.
Після дослідження у судовому засіданні представлених доказів, позивач ОСОБА_1 змінив вимоги та, визнавши доведеним інкриміноване правопорушення і погодившись з правомірністю винесеної Постанови, просив пом'якшити покарання за вчинене правопорушення, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Представник ГУНП в Сумській області Каракуц М.Ю., заперечуючи задоволенню вимог, покликалася на правомірність оскаржуваної Постанови, винесеної в межах повноважень та з дотриманням вимог КУпАП.
Інспектор Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Шешеня М.М., який був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України (далі КАС) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вислухавши правові позиції учасників справи, дослідивши представлені докази, переглянувши відеозапис, дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи, що Постанова, яка є предметом судової перевірки, винесена 29.08.2025 року, а до суду з позововом про її оскарження ОСОБА_1 звернувся 05.09.2025 року, то строк звернення до суду не порушений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 29.08.2025 року поліцейським Контопського РВП ГУНП в Сумській області Шешенею М.М. винесено постанову серії ЕНА № 5599475 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн. Із фабули правопорушення видно, що 29.08.2025 року о 12 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч з проспекту Миру на вулицю Свободи, чим порушив п. 9.2.б ПДР України - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом (а.с. 5).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту скоєння особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що повинно доводитись шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 року за №1408/27853 (далі Інструкція № 1395) постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема ч. 2 ст. 122, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у ст. 222 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Приписами п. 4 розділу І Інструкції № 1395 регламентовано, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 розділу III Інструкції № 1395).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначають Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі по тексту ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що тягне накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 72 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Досліджуючи представлені докази, судом переглянутий відеозапис події, на якому зафіксовано як водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту на перехресті відповідно напрямку при повороті праворуч з проспекту Миру на вул. Свободи в м. Конотоп. Також на відеозаписі видно, що на згаданому перехресті встановлені знаки «головна дорога» та «напрямок головної дороги на перехресті», який показує праворуч.
Згідно п. 1.10. ПДР України терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення, зокрема:
- маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом;
- перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.
Відповідно до п. 9.2.б ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Отже, на переконання суду, подія та склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП знайшли підтвердження під час судового розгляду.
Також із відеозапису видно, що в ході складання та винесення Постанови поліціантом були дотримані вимоги статей 268, 283 КУпАП, а саме роз'яснені права особі, яка притягається до відповідальності; у фабулі оскаржуваної постанови викладено опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначено нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Отже, інспектор при винесенні Постанови відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом.
З наведеним також погодився і ОСОБА_1 , який після дослідження доказів визнав себе винним у вчиненому правопорушенні та, змінивши вимоги, прохав пом'якшити стягнення.
Частиною 3 ст. 286 КАС передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Слід зауважити, що підстав для закриття справи внаслідок відсутності події чи складу правопорушення, про що спочатку ставив питання позивач у поданому зверненні, судом не встановлено, а тому з цих підстав позов не підлягає задоволенню.
Водночас не підлягають задоволенню і змінені позивачем вимоги щодо можливості пом'якшення покарання, оскільки законодавець надав право суду лише змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення. Проте, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення лише у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., яке і було застосовано до ОСОБА_1 .
Отже, і в цій частині вимоги не можуть бути задоволені.
Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 122, 222, 251, 252 КУпАП,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя Кравченко В. О.