Справа № 519/2158/25
"Е"2/519/1223/25
10.10.2025 м. Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Москаленко Інна Олександрівна, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,
1.08 жовтня 2025 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.
2.Предметом зазначеного спору є визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, місце розташування якої: АДРЕСА_1 .
3.Частиною 1 ст. 30 ЦПК України передбачено виключну підсудність щодо позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
4.Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна як об'єкта цивільних прав.
5.Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Верховного Суду від 14.12.2020 по справі № 2/1519/8500/11).
6.Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно положень статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
7.Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18, згідно з якими з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для усіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку із нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
8.Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
9.У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 по справі № 2/1519/8500/11 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів щодо нерухомого майна з приводу будь-яких вимог, пов'язаних із правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
10.Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2024 по справі № 369/15932/21.
11.Таким чином, оскільки позовні вимоги стосується прав на об'єкт нерухомого майна у порядку спадкування, місцезнаходження якого не відноситься до територіальної підсудності Південного міського суду Одеської області, суддя вважає, підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими ст. 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.
12.Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. ст. 31, 32 ЦПК України).
13.Керуючись ст. ст. 27-32, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
14.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, разом з додатками надіслати за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області (67500, Одеська область, Одеський район, с-ще. Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51).
15.Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
16.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
17.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Південного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко