10.10.2025
Справа № 331/4639/25
Провадження № 3/331/1638/2025
10 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
20 липня 2025 р. о 18 год. 16 хв. у м.Запоріжжя, по вул.Університетська, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 5307 від 20.07.2025 р. про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. Від керування відсторонений. Правопорушення вчинено повторно, двічі, протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП (протокол ЕПР1 № 397555 від 20.07.2025 р.).
20 липня 2025 р. о 18 год. 16 хв. у м.Запоріжжя, по вул.Університетська, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, до адміністративної відповідальності притягався постановою ЕНА № 2660418 від 23.07.2024 р. за ст.126 ч.4 КУпАП. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП (протокол ЕПР1 № 397533 від 20.07.2025 р.).
На виклики до суду для розгляду справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.
З огляду на положення ст.268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.1, ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність особи за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9.б Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність особи за повторне вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме повторне керування транспортними засобами особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 397555 від 20.07.2025 р., ЕПР1 №397533 від 20.07.2025 р., даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортами інспекторів УПП, висновком лікаря-нарколога № 5307 від 20.07.2025 р., матеріалами відеофіксації, довідкою відділу адміністративної практики про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1, ст.130 ч.2 КУпАП та позбавлення права керування транспортними засобами, постановою ЕНА № 2660418 від 23.07.2024 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає доведеною провину ОСОБА_1 у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, 126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Санкцією частини 3 ст.130 КУпАП, у тому числі, передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Санкцією частини 5 ст.126 КУпАП передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні стягнення суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, яке є більш серйозним правопорушенням, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 10 років. За таких обставин, на думку судді при визначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 доцільно віднести до категорії інших осіб, без застосування позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки таке право в особи вже відсутнє.
З огляду на те, що автомобіль «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_1 , не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (згідно реєстраційної картки автомобіль належить ОСОБА_2 ), суддя не застосовує конфіскацію зазначеного транспортного засобу відповідно до санкції ч.3 ст.130 КУпАП та оплатне вилучення транспортного засобу відповідно до санкції ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилами ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору, розмір якого на теперішній час становить 605,60 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1, 40-1, 130 ч.3, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, без оплатного вилучення транспортного засоббу.
Реквізити для сплати штрафу:
Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300
Рахунок: UA708999980313000149000008001;
ЄДРПОУ: 37941997;
Банк: Казначейство України (ЕАП);
МФО: 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
У разі несплати штрафу у встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, на підставі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати постанову про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Одександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.В. Стратій