Єдиний унікальний номер305/2570/25
Провадження по справі 2/305/763/25
Іменем України
10.10.2025 м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Бакшиної К.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
Громадянка Сполучених Штатів Америки Гетц Тетяна в особі представника - адвоката Гафіяка В.Д. 24.07.2025 звернулась до суду з позовом до Ясінянської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач свої вимоги обґрунтовує таким.
ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , якій на праві приватної власності належав житловий будинок в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого відкрилась спадщина на все належне їй майно, у тому числі на вказаний житловий будинок. 25.09.2015 ОСОБА_3 склала заповіт на користь своєї дочки ОСОБА_1 , однак про існування заповіту останній відомо не було, так як не проживала і не була зареєстрована в одному будинку з матір'ю, а довідалась про це лише у січні 2025 року від свого брата ОСОБА_4 , який повідомив, що під час прибирання належного матері житлового будинку знайшов заповіт. ОСОБА_2 22.01.2025 надала довіреність своєму брату ОСОБА_4 на вчиненні дій від її імені та останній 21.05.2025 звернувся до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак у видачі такого свідоцтва державним нотаріусом відмовлено у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини, про що видано відповідну письмову постанову № 12 від 13.06.2025. Позивачка не звернулась у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, оскільки не знала про його існування, так як її про це не повідомляла ні її мама, ні секретар Чорнотисянської сільської ради Максим'юк М.І., яка посвідчила цей заповіт. Вважає, що вказані причини пропуску встановленого строку для прийняття спадщини є поважними, просить визначити додатковий строк тривалістю в 3 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, на 28.08.2025 призначено підготовче судове засідання, за результатами закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2025,коли суд провів розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08:30 год 10.10.2025.
Представник відповідача - Ясінянський селищний голова Делятинчук А.І. у судове засідання не з'явився, 25.09.2025 через підсистему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи без участі, у якій не заперечив проти задоволення позову.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов, ствердив, що його довірителька є спадкоємицею по заповіту після смерті матері ОСОБА_3 , з метою отримання свідоцтва про спадщину вона, точніше її рідний брат на підставі виданої нею довіреності, звернувся до нотконтори, отримали відмову у відкритті спадщини у зв'язку з тим, що пропущено 6-місячний строк подання заяви, цей строк пропущено з поважних причин, бо їй не було відомо про наявність вказаного заповіту. Довірителька проживає тривалий час за межами України, на території Сполучених Штатів Америки, є громадянкою США, державний кордон вона не перетинала, подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не мала змоги, про існування заповіту довідалася від свого брата ОСОБА_4 у січні 2025 року. Вважає, що є підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв'язку і встановив такі обставини.
Особа позивачки підтверджена копією паспорта громадянина Сполучених Штатів Америки за № НОМЕР_1 , виданим 22.02.2019 на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки України.
Відповідно до копії повторно виданого виконкомом Чорно-Тисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.03.1997, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 04.03.1977 зроблено відповідний актовий запис за № 09, батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
З копії документа без назви, який суду наданий не у повному обсязі, схожого на свідоцтво про укладення шлюбу, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) уклали шлюб 02.12.2008 в місті Каспер, округ Натрона, штат Вайомінг, у присутності двох свідків, церемонію провів суддя окружного суду Майкл Н. Патчен, при цьому відомості про прізвища осіб, які уклали шлюб, після одруження - відсутні.
22.01.2025 ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , представляти її інтереси в усіх компетентних організаціях та установах, у тому числі з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом оформлення, а також отримання Свідоцтв про право на спадщину за законом та/або заповітом, у тому числі постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (довіреність, посвідчена ОСОБА_10 , державним нотаріусом штату Флорида, США, зареєстровано в реєстрі за № 98EFE).
ОСОБА_4 13.06.2025 звернувся до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою від імені ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину по заповіту за померлою ОСОБА_3 .
Державним нотаріусом за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 . 13.06.2025 відмовлено ОСОБА_11 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в її користь, підстава - відсутність факту прийняття спадщини, про що складено відповідну постанову за № 12 від 13.06.2025.
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 81515302 від 13.06.2025, на ім'я ОСОБА_3 , 1938 р.н., РНОКПП НОМЕР_3 , існує чинний заповіт, номер у спадковому реєстрі 58215901, номер в реєстрі нотаріальних дій 98, посвідчений 05.09.2015 Чорнотисянською сільською радою Рахівського району Закарпатської області, зареєстрований 16.11.2015, дублікат заповіту за номером у спадковому реєстрі 74065732 виданий 07.05.2025 Ясінянською селищною радою.
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 81515327 від 13.06.2025, за спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 65629646, номер у нотаріуса 88/2020, заведена Рахівською державною нотаріальною конторою 05.03.2020.
Як вбачається із копій довідок, виданих Чорнотисянською сільською радою 12.02.2020 за № 405 та 04.03.2020 за № 602, ОСОБА_3 зареєстрована та фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною адресою зареєстрованих осіб немає.
Згідно зі свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області 09.12.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік, про що 09.12.2019 складено відповідний актовий запис № 30.
Копією виданого 07.05.2025 Ясінянською селищною радою дублікату заповіту, оригінал якого посвідчений 25.09.2015 секретарем Чорнотисянської сільської ради Максим'юк Марією Іванівною і зареєстрований в реєстрі за № 98, стверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем нерухомості (житлового будинку з надвірними прибудовами), що знаходиться в АДРЕСА_1 , та зведені на ній житлові будівлі та споруди, а також відповідні права щодо цієї нерухомості, що відповідно до закону можуть бути включені до складу спадщини, призначила дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 5005292658775 від 25.06.2025, за параметрами пошуку РНОКПП НОМЕР_3 виявлено один об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, розміщений за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 717092221236, право власності зареєстровано 04.09.2015 в одній цілій частині за ОСОБА_3 на підставі рішення Рахівського районного суду від 20.11.2014 у справі № 305/2250/14-ц.
Інші докази у матеріалах справи відсутні, про подання додаткових доказів або їх витребування сторони не клопотали.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (принцип змагальності сторін).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі у цивільному судочинстві, на відміну від адміністративного, відсутній.
До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України), право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України), заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.
Передусім, позивачем не доведено, що заповіт ОСОБА_3 , посвідчений Чорнотисянською сільською радою 25.09.2015 за № 98, яким спадкоємцем майна призначено особу з анкетними даними ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинений на користь саме позивачки ОСОБА_1 , вимога про встановлення такого факту, що має юридичне значення, не заявлялась.
Також не доведено обставини, на які посилався позивч, зокрема тривалу відсутність ОСОБА_14 в Україні, знаходження її братом копії заповіту за місцем проживання спадкодавиці, крім того, не надано копію спадкової справи.
Разом з тим, навіть у разі, якщо вказаний заповіт вчинений на користь позивачки, з матеріалів не вбачаються підстави для надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, виходячи з такого.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18 та інших.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, від 22.03.2023 у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Позивачка, яка є спадкоємцем першої черги за своєю матір'ю, не ствердила та не надала суду доказів на підтвердження того, що їй не було відомо про смерть матері, а лише про те, що не знала про наявність заповіту на її ім'я.
Отже, про смерть спадкодавиці позивачці було відомо, проте відомості про її звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини відсутні.
Факт усвідомлення спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом (у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування), який не знав про існування заповіту, наявності в нього права на спадкування та невчинення ним неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини не свідчить про виникнення в нього об'єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв'язку з його необізнаністю про існування заповіту, складеного на його ім'я. Відмова нотаріуса, за цих обставин, у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину не порушує принцип свободи заповіту.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємця про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини виходячи з обставин, які не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Відмова нотаріуса, за наведених обставин, у видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, на користь якого було складено заповіт, не порушує принципу свободи заповіту, оскільки усвідомленим невчиненням дій для прийняття спадщини спадкоємець на власний розсуд реалізовує своє право на відмову від прийняття спадщини.
Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.
У матеріалах справи відсутні відомості про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, хоча 05.03.2020 у нотаріуса і заведено спадкову справу за № 88/2020 (номер у спадковому реєстрі 65629646), однак сторонами не подано доказів на підтвердження того, за чиєю заявою.
Разом з тим, представником позивача заперечено факт «пасивного» прийняття спадщини іншими спадкоємцями, зверненням із позовом як до відповідача саме до органу місцевого самоврядування, а не до інших (можливих) спадкоємців позивач ствердив про відсутність таких спадкоємців, разом з тим, у довідках Чорнотисянської сільської ради наведено відомості, що спільно зі спадкодавицею станом на час її смерті ніхто не проживав.
Постановою від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (пункт 87) Велика Палата Верховного Суду відступила від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;
- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;
- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
У даній справі, як вже зазначалось, позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом першої черги, проте як у визначений законом шестимісячний строк із дня відкриття спадщини за її матір'ю ОСОБА_3 (протягом 07.12.2019 - 07.06.2020) та і протягом наступних п'яти років (до 13.06.2025), тобто упродовж тривалого проміжку часу, не зверталась до нотаріуса щодо прийняття спадщини за законом або за заповітом, чим явно висловила свою відмову від спадщини.
За таких обставин, у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн залишається за позивачем.
Керуючись статтями 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у позові повністю.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 , громадянка Сполучених Штатів Америки, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Ясінянська селищна рада, місцезнаходження: 90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд. 7, код ЄДРПОУ 04351452.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК