(ЗАОЧНЕ)
справа № 936/1187/25
Провадження № 2/936/292/2025
10.10.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Пелиха О.О., з участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
До Воловецького районного суду Закарпатської області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.11.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 955680522 на суму 6 200,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MKET-4472. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 6 200,00 грн, 01.11.2023 на банківську карту № 5355-08XX-XXXX-9726 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. Зазначає, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 263 від 19.12.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29 844,32 грн. Зауважує, що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 , на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 955680522 становить - 29 844,32 грн, яка складається з: 6 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 644,32 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. На підставі наведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 955680522 від 01.11.2023 в розмірі 29 844,32 грн., а також судові витрати, які складаються із 2422,40 гривень судового збору та 7000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому у прохальній частині позовної заяви просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відстеженням про вручення рекомендованого повідомлення, причини неявки суд не повідомив. У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив щодо позову не подавав.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 01.11.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 955680522 на суму 6 200,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MKET-4472. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі:- 6 200,00 грн 01.11.2023 на банківську карту № 5355-08XX-XXXX-9726 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 263 від 19.12.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29 844,32 грн..
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи вищезазначене, у відповідності розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 955680522 становить - 29 844,32 грн, яка складається з: 6 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 644,32 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період дата переходу права вимоги 08.07.2025 - 31.07.2025.
Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами позовні вимоги.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у заявленому до стягнення розмірі 29 844,32 гривень, які суд вважає правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень.
Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України, визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з письмових доказів, 09.07.2025 між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір № 09/07/25-01 від 09.07.2025 про надання правової допомоги з додатком №1 до такого, із Додатковою угодою № 25770843936 до Договору правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, та Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги на суму 7000,00 грн., в тому числі - вивчення матеріалів справи: 2 год. - 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год. - 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год. - 500,00 грн; підготовка та подача клопотань: 1 год. - 500,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі N 329/766/18 (провадження N 61-6627св20).
Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п.269).
Суд дослідив зміст виконаних адвокатським бюро «Тараненко та партнери» послуг наданих позивачу та встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, всі необхідні реквізити. Однак, справа є незначної складності, існує відпрацьована адвокатська практика у цій категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав та проаналізувавши детальний опис наданих позивачу послуг, суд приходить до висновку, що, а також відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатським об'єднанням позивачу роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатським об'єднанням послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт.
Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень є завищеними, та вважає достатнім і співмірним розмір у сумі 3 000,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 955680522 від 01.11.2023 у розмірі 29 844 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривень 32 копійок, з яких: 6 200,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 23 644,32 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом для його перегляду і апеляційного оскарження, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 4298695;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Пелих О.О.