08 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/2364/24
провадження № 22-ц/4809/1255/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, доповідач), Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
«Дніпрофінансгруп»,
відповідачі: 1) ОСОБА_1 ,
2) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про зупинення провадження у справі,
02.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнути з відповідачів солідарно інфляційні витрати і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які становлять 870697,57 грн.
Вимогу позивача обґрунтовано тим, що 19.06.2008 ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» уклали кредитний договір № 839397/ФЛ на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 151170,80 доларів США. Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» уклали договір поруки № 839397/ФЛ за умовами якого ОСОБА_2 , в разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, стає солідарним боржником та відповідає перед ВАТ КБ «Надра» всім своїм майном. У зв'язку з невиконанням основного зобов'язання по кредитному договору ВАТ КБ «Надра» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення на свою користь з обох відповідачів суми боргу. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва № 2-9680/10 стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у сумі 1412887,98 грн. Згідно з договором від 17.07.2020 № GL48N718070_І_З про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В. та зареєстрованим у реєстрі за № 509, право вимоги за кредитним договором № 839397/ФЛ від 19.06.2008 перейшло до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп». Новий кредитор набув право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів. Відповідачі не вчинили дій щодо погашення кредитної заборгованості. В наслідок невиконання боржниками грошового зобов'язання у кредитора виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, які за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 складають 870697,57 грн, з яких 666428,81 грн - інфляційне збільшення, 204268,76 грн - 3% річних, які позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів солідарно, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 у справі № 398/2364/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відмовлено повністю.
Суд встановив, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24.11.2010 у справі № 2-9680/10, яке набрало законної сили 14.02.2011 не виконувалося. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 761/3091/20 у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у заміні стягувача у виконавчому листі № 2-9680/10, поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа для виконання та видачі дубліката виконавчого листа з виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24.11.2010 у справі за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.Крім того, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/4321/23, визнано таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис від 24.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю. О., зареєстрований в реєстрі за № 1286, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 4 773 922,49 грн за договором іпотеки № 839397/ФЛ-З, посвідченим 19.06.2008 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С. І., укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 в забезпечення за кредитним договором № 839397/ФЛ.
Мотивував рішення, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області вказав, що між сторонами у справі № 398/2364/24 існують натуральні зобов'язання, до яких положення ст. 625 ЦК України не застосовуються. Кредитор у натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Не погоджуючись з рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 у справі № 398/2364/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» оскаржило його до Кропивницького апеляційного суду. Позивач просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» й стягнути солідарно з ОСОБА_1 й ОСОБА_2 на користь позивача інфляційні витрати і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке становить 870697,57 грн.
Мотиви апеляційної скарги полягають, зокрема, у тому, що рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Право кредитора на звернення до суду із позовом на підставі ст. 625 ЦК України за весь період прострочення виконання рішення суду виникає як до боржника, так і до поручителя, оскільки останній, у зв'язку з винесенням судового рішення про стягнення заборгованості також набув статусу боржника. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови відмови суду про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє нового кредитора права на пред'явлення вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 398/2364/24 за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 у справі № 398/2364/24.
18.09.2025 засобами поштового зв'язку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надіслало заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку із тим, що:
1) ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 369/13444/20 прийнято до розгляду справу № 369/13444/20. ВП ВС погодилась з тим, що існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо можливості заміни стягувача у виконавчому листі / виконавчому провадженні на підставі цивільно - правового договору (договору про відступлення права вимоги за судовим рішенням) у контексті раніше сформульованих ВСУ висновків у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13, які були застосовані КГС у складі ВС в постановах від 10.07.2018 у справі № 922/3535/15 та від 11.07.2018 у справі № 908/1490/17. Рішення у справі Великою Палатою Верховного Суду не ухвалено;
2) ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 754/511/23 прийнято до розгляду справу № 754/511/23. Передано на розгляд ВП ВС питання про наявність чи відсутність у стягувача можливості стягнення із боржника сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦКУ у випадку наявності судового рішення про стягнення боргу за основним зобов'язанням яке набрало законної сили, за обставин коли таке рішення не може бути звернуте до виконання. Рішення у справі Великою Палатою Верховного Суду не прийнято.
У судове засідання 08.10.2025 представник апелянта не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідач ОСОБА_3 особисто в судове засідання не з'явився, а його представник - адвокат Віваренко М. І. заперечив проти задоволення клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, стверджуючи, що позивач взагалі не набув прав кредитора у зобов'язанні з відповідачами у справі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що клопотання позивача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи в подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г,п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц тощо).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.04.2025 справу № 754/511/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням Деснянський районний суд м. Києва рішенням від 05.07.2011, яке боржник не виконує, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 403 ЦПК України.
У мотивувальній частині ухвали колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду викладено висновок про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.08.2024 у справі № 916/735/23 де касаційний суд виснував про відсутність підстав для стягнення з боржника сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з тим, що можливість примусового стягнення кредитором вказаної заборгованості вичерпана.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2025 справу № 754/511/23 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Велика Палата Верховного Суду визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.04.2025, обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 3 ст. 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за обставин наявності судового рішення, яке не може бути звернене до виконання.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 у справі № 398/2364/24, яка переглядається в апеляційному порядку, також ґрунтується на висновку, що у спірних правовідносинах сторін є натуральними, оскільки кредитор втратив можливість примусового стягнення кредитної заборгованості на підставі раніше ухваленого рішення суду, а отже до цих правовідносин не застосовується норма ч. 2 ст. 625 ЦК України через неможливість захисту в судовому (примусовому) порядку.
Таким чином обставини справи № 398/2364/24, яку переглядає апеляційний суд, та обставини справи № 754/511/23, яку прийняла до розгляду Велика Палата Верховного Суду є подібними, оскільки в них подібними є предмет спору, зміст позовних вимог, обставини справи та нормативно-правове регулювання відносин.
До того ж у цих справах тотожним є ключове питання про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за обставин наявності судового рішення, яке не може бути звернене до виконання.
З огляду на таке, враховуючи положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, а також те, що перегляд в касаційному порядку справи № 754/511/23 наразі не завершено, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що є передбачені п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України підстави для зупинення провадження у справі, а також необхідність у зупинені провадження задля забезпечення єдності правозастосування у судовій практиці.
Щодо іншої частини зави позивача про зупинення провадження у справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 369/13444/20, то колегія суддів апеляційного суду вважає заяву необґрунтованою так, як так, як обставини цієї справи та справи № 398/2364/24 не є подібними (відмінні предмет спору та висунуті вимоги - заміна стягувача у виконавчому листі/стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання).
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
Клопотання представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задовольнити частково.
Провадження у справі № 398/2364/24 за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2025 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у цивільній справі № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Текст цієї ухвали складено 08.10.2025.
Головуючий: О. Л. Карпенко
Судді: О. Л. Дуковський
О. А. Письменний