Справа № 727/8498/24
Провадження № 2/727/301/25
10 жовтня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю. О.,
за участі секретаря - Макогон А. А., Лепчук О. І.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
Описова частина
Зміст позовних вимог
ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 уклала шлюб 05.11.1987 з ОСОБА_4 .
В подальшому, у зв'язку із відсутністю взаєморозуміння, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.08.2022 у справі №727/3401 /22 шлюб було розірвано.
Після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище без змін « ОСОБА_5 ».
Під час розгляду справи про розірвання шлюбу питання щодо поділу спільного майна подружжя не вирішувалося.
Під час зареєстрованого шлюбу подружжям на спільні кошти, за спільною домовленістю було набуто нерухоме майно, а саме:
1) земельна ділянка, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
2) квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 100,30 кв.м.. житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат;
3) гараж, літ. Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №089230 був виданий 18.11.2004 на підставі рішення 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 08.07.2004 року №492 на ім'я відповідача під час перебування у шлюбних відносинах.
Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_2 , було видане 28.10.2011 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011 на ім'я відповідача під час перебування у шлюбних відносинах.
Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 на гараж, що по АДРЕСА_1 , було видане 28.10.2011 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011 на ім'я відповідача під час перебування у шлюбних відносинах.
Метою придбання зазначеного вище майна було спільне проживання, користування, експлуатація всією сім'єю.
Згоди щодо поділу спільного майна між позивачем та відповідачем не досягнуто, з огляду на це є необхідність поділити спільне майно в судовому порядку.
Зважаючи на те, що нерухоме та рухоме майно, що зазначено у позові придбане під час перебування нашого подружжя у зареєстрованому шлюбі на спільні кошти подружжя, з метою спільного проживання, користування та експлуатації їх сім'ї з відповідачем, вважає, що останнє є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та кожному із нас належить по 1/2 її частині.
Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що с об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 1ІК У країни).
На підставі викладеного, позивач просив суд в порядку поділу майна, шо є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за:
ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини:
- земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат;
- гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , право власності на 1/2 частини:
- земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат;
- гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
09.08.2024 позивачем подану заяву про забезпечення позову.
12.08.2024 ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову.
04.11.2024 представником відповідача ОСОБА_2 надане письмове клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
09.12.2024 представником позивача та представником відповідача надані письмові клопотання про проведення підготовчого судового засідання у відсутність сторін, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
09.12.2024 суд ухвалою закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду.
18.06.2025 представником позивача надане письмове клопотання про долучення письмових доказів.
15.07.2025, 12.08.2025 представник відповідача Саламандик А.І. надав письмові клопотання про відкладення розгляду справи.
02.10.2025 представник відповідача Саламандик А.І. надав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та представника відповідача. Проти задоволення позову заперечують.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що придбане під час шлюбу нерухоме майно оформлено лише на відповідача, хоча придбано подружжям спільно під час шлюбу і є спільною власністю подружжя. Позивач бажає поділити майно по 1/2 частку спільного майна подружжя.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представлений захисником адвокатом Черкез І.М., який позов підтримав, підтвердив факти, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги та в порядку поділу майна, шо є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини: - земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; - квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат; - гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , право власності на 1/2 частини: - земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; - квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат; - гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представлений захисником адвокатом Саламандиком А. І., позовні вимоги не визнали повністю та заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спірне майно придбано відповідачем в порядку приватизації, а отже, відповідно до вимог діючого законодавства є особистою власністю відповідача та поділу не підлягає.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Селятинської селищної ради Путильського району Чернівецької області від 15.03.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 05 листопада 1987 року зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №24. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_7 .
Згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці №727/3401/22, №2/727/1000/22 від 02.08.2022, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало законної сили 02.09.2024.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №089230, виданим 18.11.2004 на підставі рішення 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 08.07.2004 №492, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0.0240 га. з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 25.02.1998, зареєстрованого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В. за реєстром №2870, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_4 .
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, гараж за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №388963875 від 30.07.2024, ОСОБА_4 є власником: на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.1998, Козлова Н.В. - приватний нотаріус, зареєстровано в р. №2870.
Згідно з довідкою про надання інформаційно-консультаційних послуг від 24.07.2024, наданою ПП «Мідас Фінанс Груп», оціночна вартість гаражу, загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 130000,00 грн.
Згідно з довідкою про надання інформаційно-консультаційних послуг від 24.07.2024, наданою ПП «Мідас Фінанс Груп», оціночна вартість земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 120000,00 грн.
Згідно з довідкою про надання інформаційно-консультаційних послуг від 24.07.2024, наданою ПП «Мідас Фінанс Груп», оціночна вартість квартири, загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., АДРЕСА_4 , становить 170000,00 грн.
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.
Загальна декларація прав людини у статті 8 гарантує право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач ОСОБА_3 скористалася своїм правом та звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, гаража та земельної ділянки, у зв'язку з тим, що вона з відповідачем розірвала шлюб та має право на частини зазначеного майна, тому що було придбано ними за час перебування у шлюбі, у зв'язку з чим, вона не має можливості самостійно розпоряджатися своєю долею.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Селятинської селищної ради Путильського району Чернівецької області від 15.03.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 05 листопада 1987 року зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №24. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_7 .
Згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці №727/3401/22, №2/727/1000/22 від 02.08.2022, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало законної сили 02.09.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 СК України, позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 СК України, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Отже, позивач звернулась з позовом до суду в межах позовної давності поділу майна подружжя.
Спору стосовно користування спірним майном, що було придбано за час шлюбу, між позивачем та відповідачем на час розірвання шлюбу станом на 02 серпня 2022 року не було, договір щодо поділу майна подружжя та договір щодо здійснення своїх прав та виконання обов'язків стосовно користування спірним майном, придбаного за час перебування у шлюбі, між позивачем та відповідачем на час розірвання шлюбу не укладалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Цим правом закріплена недоторканість житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.
У зв'язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеними чи позбавленим свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав особи на житло (рішення у справі «Пауелта Райнер проти Великобританії» (PowellandRaynerv. TheU.K.) від 21.02.1990, статус рішення - остаточне).
Такий загальний захист поширюється як на власника житла (рішення у справі «Джілов проти Великобританії» (Gilowv. theU.K.) від 24.11.1986 р., статус рішення - остаточне), так і на наймача житла (рішення у справі «Ларкос проти Кіпру» (Larkosv. Cyprus) від 18.02.1999, статус рішення - остаточне).
З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Селятинської селищної ради Путильського району Чернівецької області від 15.03.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 05 листопада 1987 року зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №24. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_7 .
Згідно з витягом з рішення Чернівецької міської ради 23 сесії ІV скликання «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та відміну раніше прийнятих рішень» № 492 від 08.07.2004, відмінити п. 69 рішення 9 сесії міської ради IV скликання від 27.02.2003 № 172 «Про передачу у приватну власність, надання в користування та оренду земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині передачі ОСОБА_4 у спільну сумісну власність з співвласниками будинковолодіння земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0520 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (підстава рішення Ленінського районного суду від 06.10.2003 справа №2-2914). Передати ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_3 , земельну ділянку по АДРЕСА_1 , безоплатно у власність площею 0,0240 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (підстава рішення Ленінського районного суду від 06.10.2003, справа №2-2914). Зобов'язати ОСОБА_4 звернутись в одну з проектних організацій для укладання угоди на виконання робіт щодо виготовлення Державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №089230, виданим 18.11.2004 на підставі рішення 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 08.07.2004 №492, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0.0240 га. з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 25.02.1998, зареєстрованого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В. за реєстром №2870, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_5 .
Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про оформлення права власності на квартири, нежитлові приміщення, гараж, внесення змін в п. 25 та п.33 додатку до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради (делеговані повноваження)» № 670/18 від 25.10.2011, оформити право приватної власності на ОСОБА_4 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , у зв'язку із прийняттям квартири в експлуатацію та на гараж літ. Б загальною площею 20,00кв.м на АДРЕСА_1 , у зв'язку із прийняттям в експлуатацію.
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_4 .
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, гараж за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №388963875 від 30.07.2024, ОСОБА_4 є власником: на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.1998, Козлова Н.В. - приватний нотаріус, зареєстровано в р. №2870.
Таким чином, суд доходить висновку, що дійсно спірне майно було придбане під час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таку ж норму містить стаття 368 ЦК України.
Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Отже, норми статей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.
Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов'язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0.0240 га. з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та гаража за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Згідно з витягом з рішення Чернівецької міської ради 23 сесії ІV скликання «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та відміну раніше прийнятих рішень» № 492 від 08.07.2004, відмінити п. 69 рішення 9 сесії міської ради IV скликання від 27.02.2003 № 172 «Про передачу у приватну власність, надання в користування та оренду земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині передачі ОСОБА_4 у спільну сумісну власність з співвласниками будинковолодіння земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0520 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (підстава рішення Ленінського районного суду від 06.10.2003 справа №2-2914). Передати ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_3 , земельну ділянку по АДРЕСА_1 , безоплатно у власність площею 0,0240 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (підстава рішення Ленінського районного суду від 06.10.2003, справа №2-2914). Зобов'язати ОСОБА_4 звернутись в одну з проектних організацій для укладання угоди на виконання робіт щодо виготовлення Державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №089230, виданим 18.11.2004 на підставі рішення 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 08.07.2004 №492, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0.0240 га. з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 25.02.1998, зареєстрованого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В. за реєстром №2870, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_5 .
Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про оформлення права власності на квартири, нежитлові приміщення, гараж, внесення змін в п. 25 та п.33 додатку до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради (делеговані повноваження)» № 670/18 від 25.10.2011, оформити право приватної власності на ОСОБА_4 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , у зв'язку із прийняттям квартири в експлуатацію та на гараж літ. Б загальною площею 20,00кв.м на АДРЕСА_1 , у зв'язку із прийняттям в експлуатацію.
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_4 .
Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №670/18 від 25.10.2011, гараж за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідачем не спростована презумпція спільності майна подружжя на спірний будинок.
Згідно з усталеною судовою практикою застосування статті 71, статті 365 ЦК України суд визначає ідеальні частки подружжя в майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, якщо один із подружжя не вчинив передбачених частиною п'ятою статті 71 СК України дій. При цьому визнання права на ідеальну частку у майні без його виділу в натурі є поділом майна подружжя у розумінні частини першої статті 71 СК України (див. постанову Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 691/1240/18).
Щодо поділу земельної ділянки.
Відповідач вважає, що земельна ділянка є його особистою власністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в порядку безоплатної приватизації отримав у власність спірну земельну ділянку на підставі рішення Чернівецької міської ради 23 сесії ІV скликання «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та відміну раніше прийнятих рішень» № 492 від 08.07.2004.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №089230, виданим 18.11.2004 на підставі рішення 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради від 08.07.2004 №492, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0.0240 га. з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Закону України від 11 січня 2011 року № 2913 «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Зазначена норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України від 17 травня 2012 року № 4766 «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності 12 червня 2012 року.
Отже, з урахуванням наведених змін до СК України, правовий режим приватизованого державного земельного фонду змінювався.
При цьому лише в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із державного земельного фонду, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності дружини або чоловіка, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 442/6318/17, від 15 вересня 2021 року у справі № 158/1378/20-ц від 31 січня 2023 року у справі № 587/2739/20.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За змістом статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності іншої особи, відбувається одночасний перехід права власності на земельну ділянку.
Системний аналіз змісту статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року в справі № 689/26/17 дійшла висновку, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, необхідно враховувати те, що норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства".
У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 686/9580/16 зроблено висновок, що земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Враховуючи наведені положення норм матеріального права, суд доходить висновку, що хоча спірна земельна ділянка і набута у власність ОСОБА_4 в порядку безоплатної приватизації, однак оскільки на ній знаходиться будинок та гараж, що є спільною власністю подружжя та які підлягають поділу, то до ОСОБА_3 переходить право власності на земельну ділянку та гараж.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією №9350-5432-4980-7717 від 06.08.2024 про сплату судового збору в сумі 9750,00 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 9750,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 16, 377 ЦК України, ст. 57, 60, 63, 69, 70, 72, 109 СК України, ст. 120 ЗК України, суд,
Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В порядку поділу майна, шо є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за:
ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини:
- земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат;
- гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , право власності на 1/2 частини:
- земельної ділянки, площею 0.0240 га з кадастровим номером: 7310136300:08:001:0024. цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
- квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 100.30 кв.м., житлова площа 58.50 кв.м., що складається з 3 (трьох) житлових кімнат;
- гаражу, літ, Б. загальною площею 20.00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 9750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Представник позивача: Черкез Ілля Михайлович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1090125 від 31.07.2024, місце знаходження: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Суддя Ю. О. Калмикова