Справа № 629/5478/25
Номер провадження 2/629/1543/25
РIШЕННЯ
09.10.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Уваренко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого посилається на те, що 20.11.2020 відповідач уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №1415072985. На підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти. 15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ«ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ«Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до зазначеного договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 14326,14 грн., з яких: 7142,65грн.-сума заборгованості по тілу кредиту, 1152,41грн.-сума заборгованості по відсоткам, 6031,08 грн. - сума заборгованості по комісії. Оскільки відповідачем не виконуються умови кредитних договорів, позивач просить стягнути з останнього вищевказану заборгованість, а також понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов не визнав, заперечував проти його задоволення у зв'язку з повною сплатою наданих кредитних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.
Судом встановлено, що 20.11.2020 року між ТОВ «ФК «ЦФР» і ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 1415072985 за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірах і умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у розмірах і умовах, встановлених договором (п.1.1. договору1).
Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору визначено, що сума кредиту становить 14770,00 гривень, строк кредитування 36 місяців. Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених у Паспорті кредиту № 5072985, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №072985 визначено, що розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 4,50%, щомісячні проценти 2,50%, загальні проценти 12%.
07.10.2016 року між ПАТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) і ТОВ «ФК «ЦФР» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Умовами вказаного договору визначено, що Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитору за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням Ціни договору та розміру Заборгованості позичальників (пункти 2.1, 2.2 Договору).
15.05.20204 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №НІ/11/19-Ф. Згідно умов вказаного договору АТ «Таскомбанк» (клієнт) зобов'язався відступити ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (фактору) за плату права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимог (п.2.1 Договору). Пунктом 2.3 Договору визначено, що відступлення прав вимог і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, але не раніше здійснення фактором оплати згідно п.3.1 Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Пунктом 3.1 Договору визначено, що фактор зобов'язаний у день укладення сторонами договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 6388554,98 гривень на банківський рахунок клієнта.
Згідно реєстру прав вимог від 15.05.2024 року, який є додатком № 1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф АТ «Таскомбанк» було передано ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 1415072985.
Згідно платіжної інструкції від 15.05.2024 року № 21312 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило АТ «Таскомбанк» 6388554,98 гривень в якості оплати відступлення прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту № 1415072985 становить 14326,14 гривень і складається з : 7142,65 гривень загальна сума заборгованості по тілу кредиту, 1152,41 гривень заборгованість по відсотках, 6031,08 гривень заборгованість по комісії.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України, визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалась на те, що набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1415072985 на підставі укладеного договору факторингу №НІ/11/19-Ф, укладеного 15.05.2024 року із АТ «Таскомбанк», який у свою чергу набув право вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року.
Згідно представленої копії договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року вбачається, що таке відступлення відбувається за плату, на підставі відповідних Реєстрів прав вимог. Водночас матеріали справи не містять як Реєстру прав вимоги, який би підтверджував, як факт передачі ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» акціонерному товариству «Таскомбанк», дату здійснення такої передачі, так і факт оплати АТ «Таскомбанк» грошових коштів за відступлення такого права.
Крім того, жодних доказів того, що договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року з терміном дії один рік, подовжувався та діяв на час укладання 28 січня 2021 року кредитного договору позивачем не надано та матеріали даної справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17.
Відповідно до частини 1 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Приписами ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене позивачем не було доведено належними і допустимими доказами факту набуття ним у встановленому законом порядку права вимог до ОСОБА_1 за кредитними договором № 1415072985.
За таких обставин поданий ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» позов є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олексій ПОПОВ