Справа № 638/16905/25
Провадження № 3/638/4943/25
09 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м.Харкова Теслікова І.І., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працевлаштованого водієм ТОВ «ДК «Глобал-сервіс», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 122-4, 124 КупАП,
18 серпня 2025 року о 15-44 год. в м.Харкові, вул.Ахсарова, 11, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 1317», н.з. НОМЕР_2 , здійснив рух заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Kia Sportage», н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення СМС-повідомлень, та засобами поштового зв?язку за адресою зазначеною у протоколі та письмових поясненнях, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.
У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не відносяться до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , надані працівникам патрульної поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 пояснив, що 18 серпня 2025 року в місті Харкові він керував автомобілем «Mercedes-Benz 1317», н.з. НОМЕР_2 , по вул.Ахсарова, 11 здавав назад та не відчув що зачепив автомобіль. Вину визнає.
Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, а також пояснення учасників ДТП, суд прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_1 , який здійснив рух заднім ходом не впевнився в безпечності маневру.
Вина ОСОБА_1 у ДТП підтверджується схемою місця ДТП, де зафіксовані пошкодження автомобілів «Mercedes-Benz 1317», н.з. НОМЕР_2 та «Kia Sportage», н.з. НОМЕР_3 , та письмовими поясненнями водіїв.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що полягає у порушенні ним вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433576, 18 серпня 2025 року о 15-44 год. в м.Харкові, вул.Ахсарова, 11, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 1317», н.з. НОМЕР_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце події. Діяння ОСОБА_1 по даному факту кваліфіковане за ст.122-4 КУпАП. Вирішуючи питання про його винуватість у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховування факту такої пригоди або обставин її вчинення, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, характеризується наявністю виключно прямого умислу.
За змістом ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 , керуючи своїм автомобілем, відчув контактування його автомобіля з автомобілем ОСОБА_2 . За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність доказів умислу ОСОБА_1 , спрямованого на залишення місця ДТП, учасником якої він став.
Відтак, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122-4, 124, 247, 283-285 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Теслікова І.І.