Номер справи 175/13384/25
Номер провадження 1-кс/175/1477/25
іменем України
06 жовтня 2025 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні ЄРДР №12025042240000612 від 03.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Ювілейне Дніпропетровського району, громадянин України, освіта середня, неодружений, офіційно не працевлаштований, фактично проживає АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 02.09.2025, приблизно о 21:00 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за столом, що розташований біля будинку на території подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де між ними під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тобто тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.
Перебуваючи у зазначений час та у зазначеному місці, ОСОБА_5 побачив, що ОСОБА_7 відійшла від вказаного столу та направилася у бік вбиральні, що розташована на вулиці території вказаного домоволодіння. В цей же час, ОСОБА_5 встав зі стола та попрямував за ОСОБА_7 з метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, направленого на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень останній. Далі, знаходячись біля вказаної вбиральні, ОСОБА_5 , підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_7 та перебуваючи в безпосередній близькості, діючи умисно, бажаючи спричинити потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, тобто тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння шляхом ушкодження життєво-важливих органів, своєю лівою рукою схопив потерпілу за праве плече та розвернувши її обличчям до себе, кулаком своєї правої руки наніс один удар в область обличчя з лівої сторони, після чого кулаком своєї лівої руки наніс ще один удар в область обличчя потерпілої з правої сторони, внаслідок яких, потерпіла ОСОБА_7 не втримала рівновагу та впала на землю на спину.
Продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , стоячи на ногах, знаходячись поряд із лежачою на спині потерпілою, усвідомлюючи, що органи черевної порожнини є життєво- важливими органами людини, своїми обома взутими ногами, наніс не менше п'яти хаотичних ударів в область черевної порожнини тулуба потерпілої ОСОБА_7 після чого, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, заливши потерпілу на землі.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичного експерта №2870е від 22.09.2025, тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота: розрив капсули селезінки, розрив брижі поперечної ободової кишки з некрозом ділянки поперечної ободової кишки, розрив брижі тонкої кишки гематоми корня брижі, гематоми в ділянці хвоста підшлункової залози, гемоперитонеума (близько 400 мл. крові зі згустками у черевній порожнині), які за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (Згідно п.п. 2.1.1 а), 2.2, 2.1,3л) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України») та параорбитальної гематоми справа, множинних підшкірних гематом нижніх кінцівок, які за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень (Згідно п. 2.3.5) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»).
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, вважав цілодобовий домашній арешт надмірно обтяжливим для особи, яка працює і якій потрібно заробляти на життя.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання. Просив розглянути можливість встановлення нічного домашнього арешту, щоб він мав змогу працювати. Підозрюваний пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , це квартира його матері, яка зараз доглядає бабу за іншою адресою, мати за нього переживає, очікує в приміщенні суду на рішення. В цій квартирі він проживає сам, розійшовся із знайомою. Вину у повідомленій підозрі визнає частково, захищався, вдарив одни раз, звідки такі ушкодження не розуміє, можливо від того, що потерпіла впала на мішок цементу. Підозрюваний раніше відбував покарання у тюрмі за ч.2 ст.121 КК України і розуміє, що такі ушкодження не можна завдавати, вийшов вже давно, судимість погашена.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи слідчий суддя встановив:
30.09.2025 о 19:10 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Судом взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 03.09.2025, протоколи допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 09.09.2025, Висновок СМЕ №2869е від 22.09.2025, протокол проведення слідчого експерименту від 17.09.2025, протоколом одночасного допиту осіб між свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 від 26.09.2025, протоколом одночасного допиту осіб між свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 від 26.09.2025, протоколом одночасного допиту осіб між потерпілою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 від 27.09.2025, протокол допиту підозрюваного від 01.10.2025, а також інші матеріали в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що загрожує у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу та свідків підтверджується тим, ОСОБА_5 може схиляти потерпілу і свідків у даному кримінальному провадженні до зміни показів, що негативно вплине на хід судового розгляду в цілому. Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_5 відомо місце перебування потерпілої, вони є знайомими. Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 є знайомими підозрюваного.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 , у випадку обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з домашнім арештом, може вчинити нові умисні кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 вчинив інкриміноване діяння під незначним приводом - словесним конфліктом. І ризик впливу на потерпілу із застосуванням насильства також є реальним, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру у завданні потерпілій тілесних ушкоджень.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров'я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність судимостей в силу ст. 89 КК України, та ризики переховуватись від правоохоронних органів та суду, незаконно впливати та потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Оцінивши у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом. При цьому застосований цілодобовий арешт не буде надмірним, оскільки у підозрюваного є мати, яка переймається його долею та зможе допомогти підозрюваному у вирішенні побутових питань, оскільки він проживає у неї вдома.
У зв'язку з цим, клопотання слідчого необхідно задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на обвинуваченого ряд обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 197, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 06.12.2025 включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності прослідувати в укриття під час тривог, чи з метою запобігти загрозі життю та здоров'ю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про необхідність зміни місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 ;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання вказаного запобіжного заходу до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1