Справа № 199/4524/25
(2/199/3210/25)
Додаткове Рішення
Іменем України
09 жовтня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро питання про ухвалення додаткового судового рішення з питань судових витрат у цивільній справі № 199/4524/25 за позовом ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терещенківська 27", Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про вселення, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра знаходилась цивільна справа № 199/4524/25 за позовом ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терещенківська 27", Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про вселення.
Рішенням суду від 24.09.2025 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
29.09.2025 року представником відповідача подано заяву про долучення доказів понесених судових витрат на суму 40 000,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд без його участі.
Представником позивача заявлено клопотання про зменшення судових витрат до суми 8000,00 грн. з урахуванням визначеного сторонами гонорару, складності справи та двох проведених судових засіданнях.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 3 цієї статті Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі документи, дійшов такого висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження факту надання правової допомоги долучено ордер від 02.06.2025 року, договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.06.2025 року, в п. 4.1 якого визначено розмір гонорару в розмірі 8000,00 грн., додаткові угоди від 13.06.2025 року якими визначено фіксовану суму гонорару на рівні 40 000,00 грн., та порядок його сплати, розписки від 02.06.2025 року про отримання 8000,00 грн. готівки та від 13.06.2025 року про отримання готівки - 10 000,00 грн., платіжні доручення від 04.08.2025 року на суму 3000,00 грн. та від 08.09.2025 року на суму 4000,00 грн., акт виконаних робіт від 26.09.2025 року на загальну суму 40 000,00 грн.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи клопотання представника позивача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, його обґрунтованість, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, обсяг досліджених доказів є невеликим, кількість судових засідань та правова позиція сформована з урахуванням іншої справи між вказаними сторонами, яка перебуває в провадженні суду, прихожу до висновку про зменшення суми стягнення з позивача на користь відповідача до 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -
Ухвалити по цивільній справі № 199/4524/25 додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 8000,00 грн.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складений 10.10.2025 року.
Суддя А.О. Кошля