Справа №751/6858/25
Провадження №2/751/2003/25
07 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
секретаря судового засідання Островської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 58 240 гривень, а також сплаченого судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 24 квітня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4591549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, останній отримав позику у розмірі 9 100 гривень строком на 360 днів (до 19 квітня 2025 року) шляхом перерахування коштів на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом.
25 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги до відповідача за договором споживчого кредиту № 4591549 від 24 квітня 2024 року.
Після укладення Договору факторингу, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Українські фінансові операції» ні на рахунки первісного кредитора
Загальна сума заборгованості складає 58240 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту - 9100 гривень, заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором - 29484 гривень та заборгованість за процентами нарахованими позивачем - 4550 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «Українські фінансові операції», позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 112).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24 квітня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4591549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, останній отримав кредит у розмірі 9 100 гривень (а.с. 16-25).
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначається Графіком платежів, що є додатком до Договору № 1.
Відповідно до п. 1.1. Договору його укладення здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет.
Згідно з п. 9.7.1 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства, зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Для підписання Договору позивачу було надано одноразовий ідентифікатор, що підтверджується розділом 10 Договору.
Договір укладено на умовах строковості, поворотності, платності користування кредитними коштами у вигляді нарахування процентів.
Згідно з п. 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт». Згідно з пп. 1.4.1 п. 1.4 кредитного договору нарахування процентів здійснюється за ставкою 1,50%.
ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 93266 (а.с. 26-28).
Згідно інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» 24 квітня 2024 року на карту
№ НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у розмірі 9100 гривень (а.с. 34).
Відповідно до інформації наданої АТ «ПУМБ» на запит суду, в банку на ім'я ОСОБА_1 випущено банківську платіжну картку
№ НОМЕР_2 , на яку 24 квітня 2024 року зараховані кошти на суму
9 100 гривень (а.с.110).
25 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» за плату права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4591549 від 24 квітня 2024 року (а.с. 41-52).
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу
№25/11/2024 від 25 листопада 2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4591549 від 24 квітня 2024 року на загальну суму 43134 гривні, що складається із заборгованості за тілом - 9100 гривень; заборгованості за відсотками - 29484 гривні та заборгованості за пенею - 4550 гривень
(а.с. 51-52).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Договором № 4591549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 квітня 2024 року станом на 25 листопада 2024 року заборгованість відповідача становить 43 134 гривні, з яких 9 100 гривень - тіло кредиту, 29 484 гривні - проценти, 4 550 гривень - штрафні санкції (а.с. 29-33).
З розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» вбачається, що позивачем в межах строку дії договору, за період з 26 листопада 2024 по 18 квітня 2025 року нараховані проценти за стандартною процентною ставкою 1,5 % у сумі 19 656 гривень (а.с.53-54).
26 листопада 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «Українські фінансові операції» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за Кредитними договорами яких передані Новому кредитору відповідно до Договору факторингу та Реєстру Боржників 26 листопада 2024 року розміщена інформація щодо відступлення права вимоги з зазначенням реквізитів нового кредитора для погашення заборгованості (а.с.55).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Отже, ТОВ «Українські фінансові операції», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодив таким чином, умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надано.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 24 квітня
2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5% є нікчемною в силу положень
ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.
Отже, розмір відсотків за період з 24 квітня 2024 року до 18 квітня 2025 року за процентною ставкою 1 % в день становить 32760 гривень (9100х1%х360/100).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту 9 100 гривень та заборгованість по процентах 32 760 гривень.
Отже позов ТОВ «Українські фінансові операції» підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості в розмірі 41 860 гривень.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати
(а.с. 98), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 741 гривні 10 копійок (41860 х 2422,40/58240).
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога ТОВ «Українські фінансові операції» надавалася на підставі договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року укладеного з адвокатом Дідухом Є.О. (а.с. 83-84).
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявку №4591549 на виконання доручення по Договору № 01/08/2024-А від 21 квітня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4591549, акт № 4591549 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 20 липня 2025 року, рахунок на оплату № 4591549-2025 від 20 липня 2025 року (а.с. 85, 86,87-88, 89).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5 000 гривень.
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за Договором № 4591549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 квітня 2024 року в розмірі 41 860 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір у розмірі 1 741 гривні 10 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження юридичної особи: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,)
Суддя Р.М. Топіха