01 жовтня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/6164/25
Провадження №2/751/1862/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Тараненко Артем Ігорович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023 в сумі 26 035,64 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору факторингу від 04.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» є новим кредитором за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . За умовами договору відповідачу надано кредит в розмірі 6 200,00 грн, який він повинен був повернути, сплативши при цьому проценти. Проте ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання, а тому утворилась заборгованість. До остаточної передачі прав вимоги ТОВ «Юніт Капітал» були укладені договори факторингу 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс». Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 04.06.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26 035,64 грн, яку він просить стягнути.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17 липня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 27.08.2025 розгляд справи відкладався у зв'язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце судового засідання.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.
З урахуванням вищевикладеного судом 01.10.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що згідно заявки на отримання коштів, 22.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №308234364, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту 6 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 21.08.2023, а саме протягом 30 днів від дня отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення кредиту - 21.08.2028. Строк дії договору передбачений п. 11.1 Договору та становить 5 років.
Відповідно до п.8.3.1 Договору за період від дати видачі кредиту до 21.08.2023 проценти нараховуються за процентною ставкою 299,30 відсотків річних, що на день укладання договору становить 0,82 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до п.8.3.2 Договору, у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 21.08.2023 проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладання договору становить 2,05 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до п.8.4 Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладання договору становить 2,98 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним.
Вказаний договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7В9Т8, який відправлено товариству 22.07.2023 в 00:13:40 (а.с.42зв).
Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору, невід'ємною його частиною є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текси яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua (а.с.24-27, 32).
У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №308234364 від 22.07.2023 споживачу надана інформація щодо умов кредитування (а.с.32).
Згідно платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов кредитного договору №308234364 від 22.07.2023 на користь ОСОБА_1 (маска картки НОМЕР_1 ) 22.07.2023 зараховано кошти в розмірі 6 200,00 грн (а.с.11).
Відповідно інформації АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 належить імітована банківська платіжна картка НОМЕР_1 (а.с.120).
Зарахування коштів на карту НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період 22.07.2023-27.07.2023 (а.с.121).
Надалі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передала права грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023, де боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.79-84).
Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 сторони виклали текст договору в новій редакції (а.с.85-88), додатковою угодою №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 сторони погодилися подовжити строк дії договору до 31.12.2020 (а.с.84зв), додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 сторони погодилися подовжити строк дії договору до 31.12.2022 (а.с.90), додатковою угодою №31 до договору факторингу №28/1118-01 сторони погодилися подовжити строк дії договору до 31.12.2023 (а.с.90зв), а додатковою угодою №32 від 31.12.2023 продовжено строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.91).
Зазначене також підтверджується протоколом узгодження факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги №250 від 26.09.2023 (а.с.74зв) та реєстром прав вимоги, у тому числі щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.75-76).
Згідно розрахунку заборгованості за укладеним договором №308234364 від 22.07.2023, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на дату продажу 26.09.2023, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 14 376,56 грн та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 200 грн 00 коп, заборгованості за несплаченими відсотками - 8 176,56 грн (а.с.52-53).
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.69-74).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №308234364 від 22.07.2023, який складений ТОВ «Таліон Плюс» станом на дату придбання 26.09.2023, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 26 035,64 грн та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 200,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками - 19 835,64 грн (а.с.50-51).
04.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал», строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату з позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.61-66).
Згідно реєстру боржників №1 від 27.05.2024 право вимоги виникло у ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023 (а.с.67).
Згідно виписки з особового розрахунку за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023, який складений ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 26 035,64 грн та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 200,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками - 19 835,64 грн (а.с.49).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі № 910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір №308234364 від 22.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором. Дана обставина не спростована стороною відповідача.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним кредитного договору №308234364 від 22.07.2023 відповідач не звертався.
Зазначені вище договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.
Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.
З огляду на зазначене, позов підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 422,40 грн (а.с.100), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с.47-48), додаткової угоди №25770554700 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.46), актом прийому-передачі наданих послуг (а.с.45).
З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 280-288, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 26 035 (двадцять шість тисяч тридцять п'ять) грн 64 коп заборгованості за кредитним договором №308234364 від 22.07.2023, з яких: 6 200 грн 00 коп заборгованість за кредитом, 19 835 грн 64 коп заборгованість за несплаченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 422 грн 40 коп судового збору та 7 000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 9 422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 06.10.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43541163)
Відповідач - ОСОБА_1 (реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк