Справа № 541/3580/25
№ провадження 1-кп/541/359/2025
09 жовтня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород Полтавської області кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025170550000672 від 02.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черкащани, Миргородського району Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , холостого, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 09.04.2013 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст. 152 ч. 2 , ст. 153 ч. 1, 15, 152 ч. 2, ст. 186 ч. 2 , 187 ч. 1 , 357 ч.1, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна. Звільнений 26.06.2022 з Харківської ВК (№43) по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства, вчинив фізичне насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, внаслідок чого остання зазнала психологічних та фізичних страждань.
Так 14.12.2024р. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно матері ОСОБА_6 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме умисно вчинив сварку, погрожував фізичною розправою, образливо чіплявся до своєї матері ОСОБА_6 яка проживає разом. За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №316910 від 14.12.2024. Згідно постанови Миргородського міськрайонного суду (справа №541/4698/24, провадження №3/541/78/2025) від 10.01.2025 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього 07.06.2025 близько 14:00 год. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно матері ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме висловлювався в її бік образливими словами, тягав за руки та бив по тілу. За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №391689 від 07.06.2025. Згідно постанови Миргородського міськрайонного суду (справа №541/2274/25, провадження №3/541/774/2025) від 02.07.2025 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на неодноразове притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», 01.07.2025 близько 10:44 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні вітальні будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , разом із матір'ю ОСОБА_6 , під час побутової сварки, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел, знову вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного характеру, а саме взявши порожню скляну пляшку з під горілки «Хлібний Дар» об'ємом 0.5 літра кинув її в бік матері, влучивши нею в лобну ділянку голови останньої. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичного експерта № 283 від 22.07.2025 тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани лобної ділянки голови, яке оцінюється як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Відповідно до додаткового висновку судово-медичного експерта № 322 від 02.09.2025 враховуючи характер та анатомічну локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, встановлено, що вони могли утворитися за вищевказаних обставин.
Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № 702 від 07.08.2025 наданого Сумською філією судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» конфліктна поведінка ОСОБА_4 постає для ОСОБА_6 психотравмуючою, викликає формування й фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваної, які зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку літньої особи, яка перебуває в складному фізичному стані через перенесений інсульт, погіршення умов повсякденного функціонування, наявність постійних конфліктних умов, необхідність систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість життя ОСОБА_6 , спричиняють психологічні (моральні) страждання.
Описані вище умисні протиправні дії ОСОБА_4 призвели до фізичних та психологічних страждань ОСОБА_6 , погіршення якості її життя, що виразилось у фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі суттєвого зниження самооцінки та позитивних емоцій, посилення негативних переживань.
Таким чином своїми умисними діями, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
В ході судового розгляду 09.10.2025 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ст. 126-1 КК України, в якій вказано, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище кримінального правопорушення, з потерпілою досягнення примирення, претензії майнового чи морального характеру у потерпілої до обвинуваченого відсутні. Сторонами угоди узгоджене покарання за вчинення кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України у вигляду 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком визначеним судом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_6 просили затвердити угоду від 09.10.2025 та вказали, що така укладена добровільно, наслідки укладення угоди та її невиконання їм зрозумілі. Потерпіла вказала, що вони примирились.
Захисник ОСОБА_5 підтвердила добровільність укладення угоди та просила її затвердити, призначити ОСОБА_4 іспитовий строк в один рік.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначив, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердженні даної угоди відсутні.
Заслухавши сторони угоди, думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу. За правилами ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вина обвинуваченого ОСОБА_4 визнається доведеною за ст. 126-1 КК України і у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Розглядаючи питання можливості затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Суд, шляхом опитування переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_4 останній є особою раніше судимою, неодружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Суд перевіривши угоду встановив, що вона складена відповідно до вимог ст. 471 КПК України, її умови не суперечать нормам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе за угодою зобов'язання обвинуваченим можуть бути виконані, узгоджена потерпілою та обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК України.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, пояснення потерпілої, обвинуваченого, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення.
За таких підстав, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України - домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, у зв'язку з чим йому необхідно призначити узгоджене покарання за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік. Таке покарання буде достатньою мірою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою і обвинуваченим та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 374, 376, 468, 471, 473-476 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 09.10.2025, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170550000672 за ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання ;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Речові докази: змив РБК з бетонної плити перед порогом будинку та контроль до нього; змив РБК під №1 з ступені порогу будинку та контроль до нього; змив РБК під №2 з ступені порогу будинку та контроль до нього; два фрагменти деревини зроблені з короба; кофта жіноча сірого кольору зі слідами РБК; порожня пляшка об'ємом 0,5 л., з під горілки «НlibnyDar», що передано до камери зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Якова Усика, 34 м. Миргород - знищити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
СуддяОСОБА_1