СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21654/25
пр. № 3/759/7252/25
09 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що26.08.2025 о 09 год. 55 хв. у м. Києві, по проспекту Берестейському, 134/1, ОСОБА_1 керував автобусом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , який використовується для перевезень пасажирів на комерційній основі за маршрутом «Київ-Одеса» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Як зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив ст.ст. 38, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанову Кабінету Міністрів України № 176 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнати вини у вчиненні адмінстративногшо правопорушення та дав пояснення, що в той день проходив стажування, на момент спілкування з працівниками поліції і до цього транспортним засобом не керував, керувати мав інший досвідчений водій.
В судовому засіданні захисник Кулик П.Л. підтримав раніше подане клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не надавав оплатні систематичні послуги з перевезення пасажирів. Захисник зазначає, що у матеріалах справи не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, захисник вказав, що фабула адміністративного правопорушення у спірному протоколі, а саме керування автобусом, який використовується для перевезення пасажирів, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. ОСОБА_1 бажав влаштуватись на роботу, як найманий працівник, до суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 , який у свою чергу є належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання та має відповідну ліцензію.
Захисник долучив копію ліцензії від 12.01.2023 № 22 видану ФОП ОСОБА_2 , який ї власником транспортного засобу«Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 . Ліцензія є чинною і серед іншого надає дозвіл на пасажирські перевезення на комерційній основі. Таким чином автомобіль «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , використовується для пасажирських перевезень і належить ФОП ОСОБА_2 , який отримав відповідну ліцензію та є належним чином зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності.
Повно, об'єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_1 ставиться керування транспортним засобом, який використовується для нерегулярних пасажирських перевезень, без державної реєстрації як суб'єкт господарювання.
Положенням ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності, будь-якої із підприємницьких діяльностей (в числі тих, що підлягають ліцензуванню), слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто проводиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис, на якому фактично не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з відеозапису вбачається, що транспортний засіб стоїть нерухомо, пасажирів у ньому немає.
В матеріалах справи не міститься інформації, яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, де, кому та коли надавав послуги з перевезення, оскільки жодних пояснень пасажирів до протоколу не додано.
З досліджених матеріалів справи, зокрема наданих захисником документів вбачається, що ОСОБА_1 самостійно не здійснював господарську діяльність, а відповідно, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, який повинен отримувати ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП. Також у його діях відсутні ознаки систематичності.
Разом з тим, власник автобуса «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 який є фізичною особою-підприємцем, отримав ліцензію, яка надає дозвіл на пасажирські перевезення на комерційній основі.
Враховуючи зазначені обставини, слід констатувати, що матеріали справи не містять доказів, які би могли беззаперечно підтвердити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який використовується для нерегулярних пасажирських перевезень, без державної реєстрації як суб'єкт господарювання.
Відтак неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 288681 від 26.08.2025, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом керування транспортним засобом згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 164, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження за протоколом серії ВАД № 288681 від 26.08.2025 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ