Ухвала від 09.10.2025 по справі 145/1313/25

Справа № 145/1313/25

Провадження №1-кс/145/509/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2025 р. с-ще Тиврів

Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження № 12024020040000679, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням, в якому вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2024 до чергової частини відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт працівників УПК у Вінницькій області ДКП НП України, про те що в період часу з 26.06.2024 року по теперішній час на території м. Вінниці, діє група осіб, яка займається шахрайськими діями з використанням електронно-обчислювальної техніки, що пов'язані з несанкціонованим втручанням в облікові записи користувачів месенджеру «Телеграм». Сума збитку становить близько 300 тис. грн.

Відповідно до відповіді управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області ДКП НП України на виконання доручення про проведення слідчих дій у порядку ст. 41 КПК України, встановлено, що на території м. Вінниці, діє група осіб, яка займається шахрайськими діями з використанням електронно-обчислювальної техніки. Обготівкування коштів, здобутих шахрайським шляхом, здійснюється в терміналах, розташованих в межах м. Вінниця.

В ході проведення розшукових заходів було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення, може бути причетна група людей, серед яких зокрема ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся до слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області із клопотанням про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

12.09.2025 слідчим суддею Тиврівського районного суду Вінницької області, винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.10.2025 відповідно до ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025, було проведено обшук домоволодіння за адресою: квартира АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Ірhone» 14 Pro, в корпусі фіолетового кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету НПУ № CRI 1041955;

- мобільний телефон «Samsung» в корпусі золотого кольору та чохол до нього, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ № RAWO 108264;

- банківську карту АТ «Пумб» № НОМЕР_5 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006192;

- банківську карту «Альфа-Банк» № НОМЕР_6 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006191;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006193;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006195;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006194.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані про вищевказане майно, яке являється речовими доказами по кримінальному провадженню, просить накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку помешкання за адресою: квартира АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задоволити.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що на вилучених речах міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, зазначив, що ОСОБА_7 в зазначеному приміщенні не проживає, а вилученні речі належать ОСОБА_8 .

Слідчий суддя, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу)

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Слідчим та прокурором не доведено відповідність зазначеного в клопотанні майна вимогам ст. 98 КПК України та ст. 96-2 КК України, тобто не обґрунтовано підстави застосування арешту майна, передбачені п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Як з'ясовано в судовому засіданні власником вилученого майна під час проведення обшуку за адресою: квартира АДРЕСА_2 є ОСОБА_8 , яка проживає за вказаною адресою, її можливу причетність до зазначених в клопотанні кримінальних правопорушень слідчим та прокурором не доведено. Вона є добросовісним набувачем вказаного майна, що відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, унеможливлює накладення арешту на її майно.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження № 12024020040000679, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 332 КК України, відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України вилучене майно під час проведення обшуку

помешкання за адресою: квартира АДРЕСА_2 , а саме:

- мобільний телефон «Ірhone» 14 Pro, в корпусі фіолетового кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету НПУ № CRI 1041955;

- мобільний телефон «Samsung» в корпусі золотого кольору та чохол до нього, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який поміщено до спец. пакету НПУ № RAWO 108264;

- банківську карту АТ «Пумб» № НОМЕР_5 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006192;

- банківську карту «Альфа-Банк» № НОМЕР_6 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006191;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006193;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006195;

- банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , яку поміщена до спец. пакету НПУ № CRI 1006194,

підлягають поверненню власнику ОСОБА_8 .

Копію ухвали направити заінтересованим особам.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1