Іменем України
Справа № 133/3082/25
провадження № 3/133/2358/25
22.09.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, жителя АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №119196 від 09.08.2025, 09.08.2025 близько 18:30 в АДРЕСА_2 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою, провокував бійку, після чого наніс удар та пошкодив скло в приміщенні вхідних дверей.
Вказані дії особи кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_2 у встановленому законом порядку повідомлявся про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав. Судом вживались заходи для забезпечення явки ОСОБА_2 однак, останній до суду на вказані час та дату не прибув. Практика Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008, наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності порушника на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В матеріалах справи відстуні жодні докази того, що ОСОБА_2 вчинив дії, які порушують громадський порядок та які передбачені диспозицією ст. 173 КУпАП.
При ухваленні зазначеного рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме: справу «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), в яких зокрема вказано, що суд не має права самостійно відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 245-249, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олександр ГУМЕНЮК