Справа 688/2854/25
№ 2/688/1247/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
08 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
24.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11685 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 14.11.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Селфі Кредит» договір про надання споживчого кредиту №111477, який підписав електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільного телефону. Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит в сумі 5000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в Особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цими договорами. Свої зобов'язання ТОВ «Селфі Кредит» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на платіжну картку ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №111477 від 14.11.2021 в сумі 11685 грн.
На підставі договору факторингу №29022024 від 29.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» передало для ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі Боржників. Відповідно до реєстрів боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №111477 від 14.11.2021 в сумі 11685 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6685 грн - сума заборгованості за процентами. З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції позивачем не нараховувалися. Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Представник позивача Грибанов Д.В. у судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2025 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08 год 45 хв 25.07.2025, який відкладено у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання до 10 год 00 хв 08.10.2025.
08.10.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 14.11.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» уклали договір про надання споживчого кредиту №111477 в електронній формі (далі Кредитний договір).
Згідно договору про надання споживчого кредиту №111477, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення Вебсайту/ІТС Товариства.
За умовами Кредитного договору товариство надало клієнту кредит в сумі 5000 грн для споживчих (особистих) потреб, строком на 30 днів, з фіксованою стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту - 24079,41% річних, загальна вартість кредиту за стандартною ставкою - 7850 грн, що відображено в паспорті споживчого кредиту та в додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразового ідентифікатора.
Порядок обчислення (нарахування) та сплати процентів, пролангація, порядок повернення кредиту, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
Так, п.п. 2.1. Кредитного договору передбачено, що кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Згідно з п. 6.1. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватиметься згідно з Графіком платежів.
Пуктом 7.1 Кредитного договору передбачено, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором.
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит» (п. 10.8. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті. Приймаючи умови Кредитного договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Перерахування грошових коштів на картку відповідача було здійснено за допомогою компанії ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яка відповідно до умов договору на переказ коштів №ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021, укладений між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Селфі Кредит», зобов'язалось надати технічну можливість в перерахуванні коштів.
З повідомлення №1-1905 від 19.05.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» слідує, що 14.11.2021 09:41:09 було успішно перераховано кошти в сумі 5000 грн на карту № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.uа -119561198.
Отже, TOB «Селфі Кредит» зобов'язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 5000 грн, а останній їх отримав.
11.12.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №111477 про надання споживчого кредиту від 14.11.2021, згідно якої сторони домовилися продовжити строк кредиту ще на 30 днів, в зв'язку із чим погодили внести наступні зміни до договору: 1.1. На часткову зміну п. 1.4 договору та додатку 1 до договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитом (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 11.01.2022. У межах нового строку кредиту застосовується стандартна процентна ставка, визначена договором. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №111477 від 14.11.2021 в розмірі 11685 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн та за процентами в сумі 6685 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ «Селфі Кредит».
29.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №29022024,за яким ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, згідно умов цього довору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату з процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників №2 за договором факторингу №29022024 від 29.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» передало, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр Боржників, після чого отримало право вимоги заборгованості до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №29022024 від 29.02.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №111477 від 14.11.2021 в сумі 11685 грн.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з наступних підстав.
З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 14.11.2021 уклав з ТОВ «Селфі Кредит» договір про надання споживчого кредиту №111477, за яким отримав грошові кошти в кредит, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка на підставі договору факторингу була відступлена позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Кредитний договір укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційних системах товариства. Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансових установ для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після підписання Кредитного договору та додаткової угоди до нього у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування ним.
Судом також встановлено, що відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №111477 від 14.11.2021 та додаткової угоди до нього від 11.12.2021, сторонами було узгоджено суму кредиту, строк на який надаються кошти, порядок їх повернення, розмір процентів за користування коштами та порядок їх нарахування.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору та додаткової угоди до нього, відповідач отримував та користувався кредитними коштами, частково їх повернув, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 , з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів та до стягнення з відповідача нв користь позивача підлягає заборгованість в загальній сумі 11685 грн.
Розподіл судових витрат
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №114423 від 20.05.2025 сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3028 грн.
На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №111477 від 14 листопада 2021 року за тілом кредиту в сумі 5000 гривень, за процентами в сумі 6685 гривень, а всього 11685 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК