Справа № 686/27698/25
Провадження № 3/686/7707/25
09 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 22 вересня 2025 року в 00 год. 13 хв. по вул. Прибузькій, 26 в м. Хмельницькому керував електросамокатом "Ninebot G30MAX" (потужністю до 3 кВт) з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в присутності її захисника, який проти цього не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного порушення правил дорожнього руху повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку (ст. 266 КУпАП, «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735) огляду на стан алкогольного сп'яніння; даними акту огляду щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя); відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчиненого останнім правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 1.10 ПДР зазначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея, тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. Коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а відтак ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху - у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Законодавством розмежовані поняття «механічні транспортні засоби» та «транспортні засоби», і різниця між ними лише в наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.
Відповідно до п. 1.10 ПДР механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Пункт 2.13 ПДР передбачає, що транспортні засоби належать, зокрема, до категорії А1 - це мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з п. 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія», затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.
Наведене свідчить про те, що такі транспортні засоби як скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт належать до категорії «А1», оскільки вони є механічними транспортними засобами у розумінні п. 1.10 ПДР. На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.
Таким чином, не може вважатися водієм в розумінні ПДР особа, що керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВт, так як у такої особи відсутній обов'язок в отриманні посвідчення водія відповідної категорії. При цьому, транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 3 кВт не підпадає під жодну з категорій, що визначена у п 2.13 ПДР, та не може вважатися транспортним засобом, що віднесений до категорії А1.
Тобто, якщо електросамокат має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія і реєстраційний документ, та відповідно керування ним не надає особі статусу водія з усіма наслідками такого.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електросамокатом "Ninebot G30MAX" з електродвигуном потужністю до 3 кВт. Наявність посвідчення водія для керування таким транспортним засобом не вимагається і чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи вищезазначеним електросамокатом, у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства водієм не являвся, а тому і адміністративне стягнення на нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід накласти не як на водія, а як на іншу особу у виді штрафу.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
-стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;
-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;
-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 461160).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя: