іменем України
Справа № 684/394/25
Провадження № 2-а/684/14/2025
09 жовтня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Тарадуди В.В.,
представника відповідача Чорного А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Тарадуду В.В. звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №5372142 від 02 серпня 2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП та закриття справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що постановою інспектора СПД №1 ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Клапатюк О.В. серії ЕНА №5372142 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КупАП та накладено стягнення за те, що він 02 серпня 2025 року біля 01.56 год в селищі Стара Синява керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами строком на 1 рік від 20 січня 2025 року Старосинявським районним судом Хмельницької області, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР. Правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 126 КУпАП, в графі 5 зазначено транспортний засіб, яким нібито керував позивач - RAZOR11 MAX, державний номерний знак не вказано.
Вказану постанову позивач ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно вказаної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом RAZOR11 MAX, що не відповідає дійсності, так як дана назва відповідає назві товару, а саме чехла від мобільного телефону. Насправді позивач володіє електровелосипедом Liberti Moto Razor II, відповідно до характеристик якого, даний електровелосипед має потужність 2500 Вт, що менше ніж 3 кВт. Позивач також вказує, що під час розгляду справи поліцейським не було досліджено та не витребувано постанову суду, якою обмежувалося право керування транспортними засобами, в даній ситуації необхідно дослідити було чи виносилося таке рішення взагалі, чи набрало законної сили таке рішення, та чи не скасовано дане рішення. Таким чином, позивача було фактично позбавлено права на безпосереднє дослідження доказів, подання власних доказів, висловлення думки щодо достовірності та допустимості доказів. Відповідно до тексту оскаржуваної постанови в провину Позивачу ставиться те, що він порушив вимоги п. 2.1. а ПДР, хоча позивач не мав обов'язку мати посвідчення водія на керування електровелосипедом потужністю до 3 КВт, отже постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Також позивач вказує, що оскаржувана постанова винесено із істотними порушеннями, зокрема, постанова винесена безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцемзнаходження відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав, за такої пришвидшеної процедури розгляду справи він не міг подати жодного клопотання, скористатися правовою допомогою, тощо. До даної постанови не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП, а саме, протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо. За таких умов постанову слід визнати такою, що її винесено без достатніх доказів.
На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову серії ЕАН №5372142 від 02 серпня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову.
21 серпня 2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області із доданими доказами через підсистему «Електронний суд». У відзиві на позов представник відповідача Чорний А.С., не погоджуючись із вимогами ОСОБА_1 , зазначає, що 02 серпня 2025 року о 021 год 56 хв поліцейськими зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом (мопед), при цьому постановою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 20.01.2025 у справі №684/619/24 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Представник відповідача зауважує, що п. 4 Інструкції №1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Представник відповідача вказує, що згідно п. 2.13. ПДР право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1,А) з 16 річного віку, транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт. Отже, вказаний транспортний засіб позивача (електроскутер-мопед) належить до категорії мопедів (А1), оскільки є двоколісним та має електродвигун потужністю до 4 кВт. Частиною 10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення. Так як постановою Старосинявського районного суду від 20.01.2025 року у справі №684/619/24 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, тому на момент винесення оскаржуваної постанови він не мав права керувати всіма видами транспортних засобів, зокрема і електроскутером-мопедом з електричним двигуном потужністю 2500 Вт. Факт правопорушення позивача підтверджується записами відеореєстратора працівника поліції з місця вчинення адміністративного правопорушення. Отже, поліцейський врахував всі обставини при розгляді справи та виніс законну постанову, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тарадуда В.В. адміністративний позов підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у судовому засіданні заперечив відносно задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у позові.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року інспектором СПД №1 (смт Стара Синява) ВП №1 (м.Старокостянтинів) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Клапатюк О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №5372142, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
На підставі п. 10 Розділу III "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови серії ЕАН №5372142, ОСОБА_1 02 серпня 2025 року о 01 год 56 хв в селищі Стара Синява по вул. Грушевського, 17 керував транспортним засобом RAZOR11 MAX, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік від 20.01.2025 року Старосинявським районним судом, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР та ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Так, згідно п. 2.1. а ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.5 ст.14, ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Постанову Старосинявського районного суду від 20 січня 2025 року про позбавлення позивача права керування транспортними засобами відповідачем суду надано не було, до відзиву додано витяг із сайту «Судова влада», згідно якого на розгляді суду перебувала справа №684/619/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, судове рішення набрало законної сили 31.01.2025 року.
Перевіркою даних у ЄДРСР за номером справи 684/619/24 судом з'ясовано, що постановою Старосинявського районного суду від 20.01.2025, яка набрала законної сили 31.01.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
В ході розгляду справи відповідачем на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення надано відеозапис щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Суд встановив, що на долученому до справи представником відповідача відеозаписі відеореєстратора поліцейського автомобіля, який був оглянутий судом, вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом - електроскутером без номерного знака, тому доводи позивача, що він не керував транспортним засобом, а знаходився біля нього спростовані даними відеозапису.
Разом з тим, у оскаржуваній постанові у графі 5 щодо даних про транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер) зазначено RAZOR11 MAX, що не є належним чином втановленими даними про транспортний засіб.
Відповідно до наданої позивачем інформації з відкритих джерел мережі "Інтернет" щодо транспортного засобу, яким він володіє, електроскутер «Liberti Moto Razor II», яким керував ОСОБА_1 має потужність електродвигуна - 2500 Вт, ємність батареї 32А, час зарядки 9 год, рекомендована максимальна швидкість 43 км/год.
Так, відповідно до п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
У п. 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у цих Правилах та мають наступне значення:
- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Крім того, п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1-мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см, або електродвигун потужністю до 4 кВт.
З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.
Таким чином, з порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб», «мопед», та враховуючи відсутність визначення «електроскутер» у ПДР, суд вважає, що електроскутер можливо прирівняти до мопеду, як різновиду механічного транспортного засобу, лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
Разом з тим, суд зауважує, що п.2.1(а) Правил дорожнього руху передбачає обов'язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом для водіїв саме механічних транспортних засобів, а тому вказана норма має застосовуватись системно разом з п.2.13 Правил.
Враховуючи зазначене, особа, яка керує електроскутером потужністю до 3 кВт, не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1(а) Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер не є.
Такий висновок відповідає судовій практиці Восьмого апеляційного адміністративного суду у справах №559/1803/25, №559/1678/25 та Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №127/11353/24.
Адміністративне стягнення за ст.30 КУпАП передбачає позбавлення особи саме спеціального права, яке надається громадянам, як право на керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, працівником поліції не в повній мірі дотримано вимог закону, а саме ст.ст.245, 251, 280 КУпАП, не повно і не всебічно з'ясовано обставини адміністративної справи, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Крім цього, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові про накладання адміністративного у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не зазначено жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото чи відеозапис правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 71, 72, 77, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора СПД №1 ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Клапатюк О.В. серії ЕНА №5372142 від 02 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місце знаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 40108824.
Повне рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.