08.10.2025 Справа №607/15315/25 Провадження №3/607/5965/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 126, частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
24.07.2025 з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справ:
- про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) (справа № 607/15315/25; провадження № 3/607/5965/2025);
- про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 607/15316/25; провадження № 3/607/5966/2025);
- про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП (справа № 607/15318/25; провадження № 3/607/5968/2025).
Суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , якого притягують до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд доходить висновку, що справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 126, частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/15315/25 (провадження № 3/607/5965/2025).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390720 від 13 липня 2025 року вказано, що 13 липня 2025 року о 20 год. 47 хв. в м. Тернопіль, по вул. Захисників України, 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом (далі - ТЗ) «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , однак був особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2025 року, вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП (справа №607/15315/25).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390695 від 13 липня 2025 року зазначено, що 13 липня 2025 року о 20 год. 47 хв. в м. Тернопіль, по вул. Захисників України, 2, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 ARLM 0278», повірка дійсна до 17 червня 2026 року, що підтверджується тестом 829 від 13 липня 2025 року, результат огляду становить 2,24 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння водій погодився, чим порушив п.2.9.а. ПДР - керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП (справа № 607/15316/25).
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390730 від 13 липня 2025 року ОСОБА_1 13 липня 2025 року о 20 год. 47 хв. в м. Тернопіль, по вул. Захисників України, 2, керував транспортним засобом будучи тимчасово обмеженим у праві керуванням транспортними засобами, а саме: Тернопільським відділом державної виконавчої служби від 20 березня 2019 року, номер ВП 5192564, чим порушив статтю 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП (справа № 607/15318/25).
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390720 від 13 липня 2025 року, серії ЕПР1 №390695 від 13 липня 2025 року, серії ЕПР1 № 390730 від 13 липня 2025 року, у судове засідання не з'явився. Справу було неодноразово відкладено, про що був повідомлений ОСОБА_1 , що підтверджує, зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610273691165, утім, особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Європейський суд з прав людини зазначив, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява №?3236/03).
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа №?761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду своєї справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, суд, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтями 126, 130 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суду надано матеріали адміністративних справ, досліджені у судовому засіданні, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390720 від 13 липня 2025 року;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390695 від 13 липня 2025 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390730 від 13 липня 2025 року;
- відеоматеріали з нагрудних камер;
- результат Dragera «Alcotest Drager 7510» номер «ARLМ-0278», повірка дійсна до 17 червня 2026 року, тест номер 829 від 13 липня 2025 року, результат огляду становить 2,24 проміле;
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0742 103 25 від 17 червня 2025 року, Dragera «Alcotest Drager 7510» номер «ARLМ-0278», повірка дійсна до 17 червня 2026 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за допомогою «Alcotest Drager 7510» номер «ARLМ-0278», результат огляду становить 2,24 проміле;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 13 липня 2025 року;
- розписка до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 липня 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу 1 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 13 липня 2025 року;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4300235 від 18 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП;
- копія постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року (справа № 607/6159/25), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтями 122-4, 124 та частиною третьою статті 126 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців;
- копія постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2025 року (справа № 607/7834/25), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною п'ятою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років;
- постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 56174558 від 14 березня 2019 року;
- постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 5192564 від 20 березня 2019 року;
- довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 14 липня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: за частиною другою статті 126 КУпАП, статтями 122-4, 124 та частиною третьою статті 126 КУпАП; частиною п'ятою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП; транспортних засобів за ОСОБА_1 не зареєстровано;
- довідка УПП в Тернопільській області ДПП від 14 липня 2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
За частиною десятою статті 15 цього Закону забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з пунктом 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вказано в пункті 2.9.а. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. За частиною третьою статті 126 КУпАП настає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пунктом 2 частиною дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Згідно пункту 2 Розділу 7 Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом МВС України та Міністерством юстиції України №64/261/5 від 30 січня 2018 року, тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами припиняється на підставі постанови державного виконавця у разі: погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 3, 5, 7, 9, 10 частини першої статті 39 Закону. Постанова державного виконавця надсилається до ЄІС в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП.
Суду надані копії постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 56174558 від 14 березня 2019 року та ВП № 5192564 від 20 березня 2019 року, відтак суд констатує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за який встановлена частиною третьою статті 126 КУпАП.
Відповідно до частини п'ятої статті 126 КУпАП настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року (справа № 607/6159/25) був позбавлений права керування транспортними засобами на строк шість місяців, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2025 року (справа № 607/7834/25) був позбавлений права керування транспортним засобом на строк п'ять років. Крім того, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4300235 від 18 березня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, а отже, у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
З об'єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому, суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 254 КУпАП).
Приписами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП визначено, що уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення у справах за статтею 130 КУпАП.
За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).
Вказані приписи КУпАП, зокрема щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
За Інструкцією № 1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення (пункт 1); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (пункт 2).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390695 від 13 липня 2025 року складений уповноваженою на те особою працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП. Протокол складено з дотриманням вимог Інструкції № 1395, зокрема, він підписаний уповноваженою особою та ОСОБА_1 . В протоколі не зазначено про порушення прав особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з приписами статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Так, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності. Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Санкція частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачає стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, чи без такого, втім матеріали справи не містять доказів, які підтверджують належність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , саме йому, а тому його вилучення є недоцільним, оскільки воно суперечитиме співмірності адміністративного стягнення та вчиненого правопорушення, адже наслідки стягнення в такому випадку стосуватимуться прав та інтересів інших осіб.
Крім того, відповідно до рекомендацій, зазначених у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Тож суд вважає, що за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП - стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Беручи до уваги приписи статті 36 КУпАП йому слід визначити остаточне стягнення у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, тобто стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до приписів статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення; при цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
ОСОБА_1 відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2025 року (справа № 607/7834/25) був позбавлений права керування транспортними засобами на п'ять років, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року (справа № 607/6159/25) був позбавлений права керування транспортними засобами на шість місяців, проте не відбув призначену судом частину стягнення на дату постановлення цього рішення, що перевищує 5 років; оскільки з урахуванням призначеного стягнення у цій справі загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , складатиме більше десяти років, суд, виходячи з приписів частини другої статті 30 КУпАП, вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7, 9, 33 - 36, 40-1, 121, 126, 130, 245, 247, 251, 280, 283 - 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Об'єднати в одне провадження справу № 607/15315/25 (провадження № 3/607/5965/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП; справу № 607/15316/25 (провадження № 3/607/5966/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та справу № 607/15318/25 (провадження № 3/607/5968/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/15315/25 (провадження № 3/607/5965/2025).
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 126, частиною п'ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
3. На підставі частин другої та третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2025 року (справа № 607/7834/25) та постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року (справа № 607/6159/25), накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
4. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
5. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
6. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
7. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
8. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
9. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
12. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець