07.10.2025 Справа №607/20823/25 Провадження №1-кс/607/5921/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№42025210000000137 від 03.10.2025,стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Томської області, російської федерації, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не адвоката, не одруженого, в силу ст. 89 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження№42025210000000137 від 03.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що наведені стороною обвинувачення ризики є необґрунтованими та ґрунтуються лише на припущеннях, без надання належних і допустимих доказів, які б підтверджували їх. Крім того, захисник вказав, що розмір застави, вказаний у клопотанні, є необґрунтованим і не відповідає вимогам розумності та співмірності. Також зазначив, що прокурором не доведено неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, який би забезпечив належну процесуальну поведінку останнього.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, проте не пізніше 02.10.2025 ОСОБА_4 , під час телефонного спілкування через месенджер «Viber» з ОСОБА_7 дізнався, що останнього оголошено в розшук на підставі ст. 210 КУпАП. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за вплив на службових осіб одного із районних ІНФОРМАЦІЯ_2 , на який покладено виконання функцій держави щодо ведення автоматизованої системи «ОБЕРІГ» з метою виключення інформації із вказаної автоматизованої системи про розшук ОСОБА_7 у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, 02.10.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), під час телефонного спілкування через месенджер «Viber» повідомив ОСОБА_7 , що виключення відомостей про його розшук із автоматизованої системи «ОБЕРІГ» є платною послугою, та висловив вимогу передати йому грошові кошти у сумі 1500 доларів США за забезпечення такого виключення. У разі відмови ОСОБА_7 від надання обумовленої суми коштів, ОСОБА_4 повідомив останньому, що у випадку, якщо він буде зволікати з прийняттям рішення, то у разі його затримання, ОСОБА_7 буде направлено на передову лінію фронту без належної підготовки, чим намагався примусити його до передачі неправомірної вигоди та перешкодити зверненню до уповноважених органів.
У подальшому, 04.10.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, під час спілкування через месенджер «Viber» надсилав ОСОБА_7 голосові повідомлення, у яких повідомляв, що перебуває у м. Тернополі та очікує від нього рішення щодо надання грошових коштів за зняття з розшуку за порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому наголошував на необхідності пришвидшити прийняття рішення, оскільки ситуація у ТЦК та СП швидко змінюється, та вказував, що часу залишилось небагато. У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 узгодили зустріч на 06.10.2025 близько 15-16 години, під час якої ОСОБА_4 мав отримати від ОСОБА_7 неправомірну вигоду за вплив на службових осіб одного із районних ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах ОСОБА_7 , а саме зняття його з розшуку за ст. 210 КУпАП та виключення інформації з системи «ОБЕРІГ», а також копії паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду останнього, відповідно до наданих ним вказівок.
У подальшому, 06.10.2025, о 16 годині 05 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи на території АЗС “БРСМ-Нафта» за адресою: вул. Шептицького буд. № 32, м. Тернопіль, Тернопільська область, під час спілкування з ОСОБА_7 одержав від останнього грошові кошти у сумі 1500 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 06.10.2025, становило 61 842,9 грн.) як неправомірну вигоду для себе за вплив на службових осіб одного із районних ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких покладено виконання функцій держави щодо ведення автоматизованої системи «ОБЕРІГ» з метою виключення інформації із вказаної автоматизованої системи про розшук ОСОБА_7 у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
06.10.2025 о 16 год. 13 хв., в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
07.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України
Достатніми підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 від 03.10.2025; рапорт про виявлене кримінальне правопорушення ТУ ДВБ НП України від 03.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 06.10.2025; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 06.10.2025; протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 06.10.2025; протокол затримання ОСОБА_4 від 06.10.2025.
Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_9 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі від 3 до 8 років з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, в тому числі перетнути державний кордон використовуючи наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що є достатніми підставами для підтвердження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а відтак останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. Однак, підозрюваний знайомий із свідком у даному провадженні ОСОБА_7 , та враховуючи факт, що останній надає покази, які мають першочергове значення для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні.
Поряд з цим, відповідно до положення ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також, згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що на даний час слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області, за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000350 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, до вчинення якого ОСОБА_4 є причетним. Зокрема, у межах зазначеного провадження встановлено, що ОСОБА_4 вимагав та отримував неправомірну вигоду за вплив на службових осіб з метою прийняття ними рішень, пов'язаних із виконанням функцій держави, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки та створює реальну загрозу вчинення нових кримінальних правопорушень аналогічного характеру.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбаченого п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особу ОСОБА_4 : його вік, міцність соціальних зв'язків,раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, яке, згідно статті 12 КК України, є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.
Отже, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 04 грудня 2025 року.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/20823/25, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2025.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 04.12.2025.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1