465/8967/25
2-а/465/275/25
про залишення позовної заяви без руху
09.10.2025 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить «визнати накладений штраф за ст.183 КУпАП («завідомо неправдивий виклик») незаконним і скасувати його».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, суддя вважає, що позивачем при подачі позовної заяви неналежно виконано вимоги ст.161 КАС України.
Так, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Всупереч наведеному, позивачем таких документів не надано.
Згідно з положеннями статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
У постанові від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно із ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням встановленого в державі станом на 01.01.2025 року рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення.
Судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605 грн. 60 коп. підлягає сплаті на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101. У графі «призначення платежу» слід вказати - *;101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Франківський районний суд м. Львова.
Після сплати судового збору оригінал платіжного документу про здійснену оплату необхідно надати суду в межах визначеного цією ухвалою строку на усунення недоліків позовної заяви. У випадку, якщо позивач відповідно до положень ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то до суду слід представити документи, які підтверджують наявність підстав для такого звільнення.
Окремо, суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч.1 ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із ч.ч.1, 2, 4 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач; позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень; відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Незважаючи на це, позивачем ОСОБА_1 у поданій позовній заяві відповідача, до якого вона звертає свої позовні вимоги, взагалі не визначено. Також, звертаючись до суду з позовом, позивач помилково ідентифікує себе як заявника без урахування того, що справи про оскарженя рішень у справах про накладення адміністративного стягнення є справами позовного провадження.
Також не може залишатися поза увагою судді той факт, що, в загальному не погоджуючись із притягненням до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначає, якою саме постановою вона притягнута до адміністративної відповідальності (дата, серія, номер) та ким така постанова ухвалена.
Крім цього, копія оскаржуваної постанови всупереч вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України до матеріалів позовної заяви не долучена, що позбавляє суд можливості точно ідентифікувати, яке саме рішення, постановлене щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, оскаржується. Наведене також унеможливлює перевірку суддею додержання позивачем строків на оскарження постанови, визначених ч.2 ст.286 КАС України (десять днів з дня ухвалення відповідної постанови).
При перевірці поданої позовної заяви на предмет відповідності її вимогам процесуального законодавства, суддею з'ясовано, що заявлені в такій вимоги не узгоджуються із повноваженнями місцевого суду як адміністративного щодо розгляду відповідної категорії справ. Так, згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Незважаючи на це, позивач ОСОБА_1 узагальнюючи просить «визнати накладений штраф за ст.183 КУпАП («завідомо неправдивий виклик») незаконним і скасувати його». З наведеного вбачається, що сформульований позивачем спосіб захисту порушених прав є неконкретизованим, адже не містить вимог позивача щодо самого рішення (постанови), відповідно до якої на неї накладено адміністративне стягнення. А тому, позивачу слід чітко визначитися щодо вимог, які заявляються у справі, та сформулювати їх відповідно до того, які рішення згідно із ст.286 КАС України вправі ухвалювати суд за наслідками розгляду адміністративного позову у даній категорії справ.
Також позивачу слід врахувати, що згідно вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява обов'язково повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. А тому, фактичні обставини справи мають бути детально описані. Водночас подана позовна заява є занадто формалізованою, у ній відсутній чіткий виклад позиції позивача з посиланням на фактичні обставини, які мають значення для справи і є підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Окрім того, суддя наголошує, що відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, у позовній заяві ОСОБА_1 таке підтвердження відсутнє.
Позивачу слід звернути увагу й на те, що нею подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд». Водночас згідно із ч.ч.1, 2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Згідно з ч.9 ст.44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
У даному випадку позивач ОСОБА_1 долучила до позовної заяви, поданої в електронній формі, квитанцію №4706075 від 08.10.2025 року, відповідно до якої заяву із відповідними додатками заявниця направила сама собі у власний електронний кабінет. Наведене є наслідком того, що ОСОБА_1 взагалі не визначила відповідачів у справі та не скеровувала їм матеріалів поданої заяви, що прямо суперечить вимогам чинного процесуального законодавства.
З урахуванням наведеного вище суддя вважає, що подану ОСОБА_1 позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків. У межах цього строку ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за подання адміністративного позову та представити документи про його оплату або ж документи, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, а також визначити відповідачів у справі, належно скерувати їм матеріали позовної заяви з додатками, про що надати відповідні докази такого надсилання, конкретизувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, чітко сформулювати позовні вимоги з урахуванням повноважень місцевого суду як адміністративного, зробити особисте підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати оригінал або копію оскаржуваної постанови, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, чітко вказати у позовній заяві реквізити оскаржуваної постанови (дата, серія, номер, ким та коли складена).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України -
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Величко О.В.