Провадження № 22-ц/803/6046/25 Справа № 234/800/22 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка безпосередньо надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року задоволено самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Красвітної Т. П., суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., справу передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог ст.33 ЦПК України.
За наслідками автоматизованого розподілу справ від 17 червня 2025 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді - Пищиди М.М, суддів: Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В., розподілена цивільна справа № 234/800/22.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. Призначено справу до апеляційного розгляду о 11 годинині 45 хвилин 08 жовтня 2025 року.
06 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
Заявлений відвід колегії суддів апеляційного суду, заявник обгрунтовував своєю недовірою до складу суду та незгодою з процесуальними рішеннями, які були ухвалені судом у даній справі, вважаючи їх незаконними .
Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з таких підстав.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України).
За приписами ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
З положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частина 7 п. 1 ст. 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006).
Слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Водночас суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Доводи даної заяви про відвід суддів за своєю суттю є незгодою учасника справи з судовим рішенням, що в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Висловлені заявником сумніви щодо упередженості та необ'єктивності судді не підтверджуються фактичними обставинами справи та доказами.
Інших доводів у обґрунтування відводу колегії суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. заявник не вказав.
Враховуючи необґрунтованість заявленого судді відводу, питання про відвід судді згідно з абзацом 1 частини третьої статті 40 ЦПК України необхідно передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36-41 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. - визнати необґрунтованою.
Цивільну справу №234/800/22 передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді