Провадження № 22-ц/803/9291/25 Справа № 212/1496/24 Суддя у 1-й інстанції - Зімін М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
07 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
треті особи : Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07 липня 2025 року, ухвалене суддею Зіміним М.В. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 07 липня 2025 року,
12 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Горбенко І.В. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради про відібрання дитини.
В обґрунтування позову позивач за первісним позовом посилалася на те, що ОСОБА_1 є батьком малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після розірвання шлюбу з матір'ю дитини ОСОБА_5 , його дочка залишилась проживати разом із матір'ю. 24 вересня 2022 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Малолітня ОСОБА_4 залишилась проживати з бабусею ОСОБА_2 , яка не дозволяє дитині переїхати жити до батька, не сприяє спілкуванню з ним та негативно налаштовує дочку проти нього. На підставі викладеного позивач просить суд відібрати у ОСОБА_2 малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути доньку до батька за місцем його проживання.
28 липня 2024 року ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на боці позивача Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради, ОСОБА_3 про відібрання дитини від батька, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та встановлення опіки над дитиною.
В обґрунтування позову позивач за зустрічним позовом посилалася на те, що ОСОБА_2 є бабою малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 , яка є матір'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті матері дитина залишилась проживати в її сім'ї. Зазначає, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом з дитинства, має особливі потреби та потребує постійної сторонньої допомоги. Вказує, що ОСОБА_1 , який є батьком дитини, не може її забезпечити всім необхідним, а також утримувати. Зазначає, що ОСОБА_1 не відвідує дитину, не спілкується з нею, не проявляє батьківської турботи та уваги. На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить суд відібрати від батька ОСОБА_1 малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши місце проживання останньої разом із бабою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 , за місцем їх проживання; встановити, що дитина позбавлена батьківського піклування та призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 40% від його місячного заробітку (доходу) але не менше 50% від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 18 річного віку.
07 серпня 2024 року третьою особою ОСОБА_3 подано позовну заяву до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради, про відібрання дитини від батька, визначення місця проживання дитини та встановлення опіки над дитиною. Позов ґрунтується на аналогічних із зустрічним позовом підставах. Третя особа з самостійними вимогами просить суд відібрати від батька ОСОБА_1 малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши місце проживання останньої разом із ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_2 , за місцем їх проживання; встановити, що дитина позбавлена батьківського піклування та призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07 липня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради про відібрання дитини залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради, ОСОБА_3 про відібрання дитини від батька, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та встановлення опіки над дитиною залишено без задоволення.
Самостійний позов третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки і піклування Виконкому Покровської районної у місті ради, ОСОБА_2 про відібрання дитини від батька, визначення місця проживання дитини та встановлення опіки над дитиною залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 липня 2025 року заяву адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №212/1496/24 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Представник відповідача ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_3 - адвокат Амельчишин О.В., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просив:
І. скасувати рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2025 в частині: 1. позивачу ОСОБА_2 : 1) відмови у задоволенні позовних вимог про:- визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , за місцем їх проживання;- призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;- стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОНКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 40% від його місячного заробітку (доходу) але не менше 50 % від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 18-річного віку; 2) відмови у стягненні судових витрат у т.ч. і на правничу допомогу.
2. позивачу ОСОБА_3 : 1) відмови у задоволенні позовних вимог про:- визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , та з бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за місцем їх проживання;- призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3) відмови у стягненні судових витрат у т.ч. і на правничу допомогу.
ІІ. Залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині: 1. відмови в задоволенні первинного позову ОСОБА_1 в повному обсязі;
2. відмови позивачу ОСОБА_1 у стягненні судових витрат.
3. Відмови позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про відібрання від батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОНКПП НОМЕР_3 , малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІІІ. Постановити нове рішення, яким: 1. задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про:- визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , за місцем їх проживання;- призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;- стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОНКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 40% від його місячного заробітку (доходу) але не менше 50 % від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 18-річного віку.
2. задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 в частині позовних вимог про: визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , та з бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за місцем їх проживання;- призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , опікунами малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 понесені ними судові витрати.
Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_9 з рішенням суду щодо відмови в задоволенні первинного позову ОСОБА_1 , відмови у стягнення на його користь судових витрат, відмови у задоволенні їх позовів про відібрання дитини згодні і в цій частині рішення суду першої інстанції не оспорюють, оскільки рішення в цій частині відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року справа №372/4890/15-ц, так як дитина з самого народження та після смерті матері без заперечень зі сторони батька весь час проживала в сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В іншій частині рішення підлягає скасуванню і оскаржується ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Скаржник вказує, що суд першої інстанції: не повністю з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; не повне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права, яке полягало у неправильному тлумаченні закону, або застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права, пов'язане з неврахуванням судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду у аналогічних правовідносинах. Також судом порушені норми процесуального права та не наведено жодного аргумента на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_10 аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини та щодо встановлення опіки над дитиною, яка фактично позбавлена батьківського піклування.
ОСОБА_9 зазначає, що дитина має особливі потреби з огляду на свій стан здоров'я, які мають забезпечуватись шляхом постійного медичного контролю, лікування та реабілітації, а також потребує постійної сторонньої допомоги в обсязі істотно більшому, ніж здорові діти аналогічного віку. Позивачка ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_11 можуть забезпечити необхідний догляд дитині та задовольнити всі її потреби, оскільки належно виконують свої обов'язки як баба та дід дитини, а також мають постійний середньомісячний дохід в сумі 16640,16 грн. та 19124,33 грн. відповідно, що підтверджується довідкою №385 від 27.06.2024 ПрАТ «ЦГЗК» на якому ОСОБА_2 працює з 04.03.2002 по теперішній час та довідкою №475 від 02.07.2024 ПрАТ «ПівнГЗК» на якому ОСОБА_3 працює з 12.03.2019 по теперішній час.
Скаржник звертає увагу на те, що на теперішній час дитина проживає в комфортних для себе умовах в 3 кімнатній квартирі АДРЕСА_1 разом з рідною бабусею ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 , які створили всі належні умови для проживання, навчання та реабілітації онуки, яка має особливі потреби для забезпечення її належної життєдіяльності. Зазначена квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . В свою чергу, батько ОСОБА_1 не має можливості забезпечити доньку всім необхідним і не може її утримувати, оскільки взагалі не має жодних доходів.
Адвокат звертає увагу на те, що будучи достеменно обізнаним про інвалідність дитини, її рідний батько ОСОБА_1 протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій, які б свідчили про належне виконання ним своїх батьківських обов'язків, а також дій задля забезпечення належного рівня життя своєї рідної доньки з особливими потребами, а також не надав душевної підтримки та турботи дитині, яка втратила рідну матір у віці 10 років. Після розірвання шлюбу батько припинив спілкування з донькою, належним чином не приймав та не приймає участі у її догляді та вихованні, при цьому дитина є інвалідом дитинства, потребує особливого догляду та значних матеріальних затрат на постійне лікування і реабілітацію, має постійно носити ортопедичне взуття вдома і на вулиці. Два роки по-тому дитині проведено операцію з ортопедичних показань, вставлені пластини, батько в цьому участі не приймав, не допомагав. Відповідач після розлучення взагалі не приймав участі у вихованні дитини, не допомагав в її утриманні ні добровільно, ні після стягнення аліментів судом. Навчання, виховання та розвиток дитини проходять без участі батька.
Адвокат Амельчишин О.В. вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 вважає, що для утримання дитини та забезпечення її потреб, після смерті матері дитини, відсутні підстави для виплати ним аліментів, оскільки стягувач померла і виконавче провадження закрито. Добровільно з власної ініціативи відповідач матеріальну допомогу дитині не надавав, оскільки позивачі до нього за такою допомогою після смерті матері дитини, не звертались. Про таку позицію відповідача повідомив його представник під час судового розгляду справи №212/4342/23. Наведене свідчить, що відповідач не має жодного бажання забезпечувати або брати участь в забезпеченні нагальних потреб доньки та у її утриманні. Подаючи позов про відібрання дитини від бабусі, він намагається остаточно позбавити доньку грошових коштів, які вона могла б отримати від сплати аліментів.
Скаржник вказує і на те, що відповідач не виконував та не виконує взагалі своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини протягом трьох років, не сплачує аліменти, не виявляє батьківського піклування та жодним чином не приймає участі у матеріальних витратах, пов'язаних з доглядом за дитиною, у зв'язку із чим усі труднощі та матеріальні витрати покладені на позивачів - бабусю ОСОБА_2 , її чоловіка ОСОБА_3 та вітчима ОСОБА_6 .
Оскільки фактично майже весь час після народження малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала в сім'ї разом з бабою ОСОБА_2 , а з лютого 2018 року постійно в сім'ї останньої, то при вирішенні справи підлягають врахуванню правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 4 вересня 2019 року у справі № 211/559/16-ц (провадження №61-13258св19).
Щодо позивача ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 слід зазначити, що відсутні будь-які підстави для їх обмеження у праві отримання опікунства над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, при підготовці справи до судового розгляду по суті, є всі підстави для зобов'язання судом органу опіки та піклування визначити, чи є малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що позбавлена батьківського піклування та надати суду відповідне подання, про можливість призначення опікунами дитини позивача ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 чи іншої особи/осіб.
Враховуючи наявність у малолітньої особливих потреб на необхідність особливого догляду, аліменти з відповідача підлягають стягненню в більшому розмірі ніж 25% від усіх видів доходу, а саме з відповідача необхідно стягнути аліменти в розмірі 40% з усіх видів заробітку (доходу). Суд першої інстанції не врахував вище наведене і як наслідок дитина залишилася без можливості отримання аліментів на її утримання та без можливості отримати необхідне лікування та оздоровлення без згоди батька, який місяцями може бути відсутнім в м. Кривий Ріг, а отже сім'я ОСОБА_12 не зможе забезпечити дитині необхідний догляд і лікування, які можливі лише за згодою батька, зокрема і щодо зміни місця проживання дитини в разі наявності такої необхідності в інтересах дитини.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Рішення суду першої інстанції оскаржено лише представником позивачки по зустрічному позову ОСОБА_2 адвокатом Амельчишиним О.В., тому не перевіряється судом апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні першого позову ОСОБА_1 та інших судових рішень щодо витрат на правову допомогу, апеляційні скарги на які не подано.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_9 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 05 липня 1991 року укладений шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_15 ».
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_16 , батьками якої у свідоцтві про народження зазначені батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_17 .
24 січня 2000 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_17 розірвано, дружині залишено прізвище « ОСОБА_15 ».
22 лютого 2012 року укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».
11 січня 2013 року укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ».
ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 , батьками якої у свідоцтві про народження зазначені батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2019 року, у справі № 212/3856/19, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 22 грудня 2012 року Жовтневим відділом державної РАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області, розірвано.
24 вересня 2022 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.
У відповідності до Акту обстеження умов проживання від 01.04.2024, складеного спеціалістами служби у справах дітей, ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 у двокімнатній квартирі на 3 поверсі 5 поверхового будинку. Малолітня дитина за вказаною адресою не проживає, на момент обстеження є необхідний запас продуктів харчування. В квартирі також мешкає мати ОСОБА_1 - ОСОБА_19 .
Рішенням Покровської районної у місті ради від 19.06.2024 за № 595 затверджено висновок щодо відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . У вказаному висновку орган опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради вважає за доцільне в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з метою збереження її психічного здоров'я рекомендувати залишити проживання дитини у сім'ї баби та діда, а батькові ОСОБА_1 поступово налагоджувати відносини з дитиною.
Згідно листа Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.06.2024 за № 80507, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 59380507 з примусового виконання наказу №2-н/212/563/19 від 13.06.2019, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів частини. За період перебування виконавчого документа на виконанні з 19.06.2019 по 22.12.2023 аліменти боржником не сплачувались.
У відповідності до довідки про зареєстрованих осіб від 20.09.2023 за адресою АДРЕСА_2 , за цією адресою зареєстровано 4 особи: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_1 .
Згідно наказу ТОВ «Трисс» від 14.09.2023 за № 10, заключено Договір цивільно-правового характеру про надання послуг ОСОБА_1 з 14.09.2023 по 14.10.2023.
У відповідності до характеристики від 18.09.2023, наданої ТОВ «Трисс», ОСОБА_1 працює в товаристві з березня 2023 року по теперішній час в якості робітника теплиці. За період роботи зарекомендував себе з позитивного боку.
У відповідності до характеристики сім'ї ОСОБА_4 , 2013 р.н., яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , сім'я складається з 4 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 . В Криворізькій гімназії № 4 КМР ОСОБА_4 навчається з 01.09.2023 згідно висновку ІРЦ. Вихованням та розвитком ОСОБА_23 займається ОСОБА_2 - бабуся, ОСОБА_3 - дідусь, ОСОБА_6 - вітчим. Умови виховання задовільні. У дитини є все необхідне: книжки, іграшки, шкільне приладдя, засоби гігієни, окреме ліжко. Створені умови проживання - задовільні, дитяча кімната прибрана та чиста. Бабуся, дідусь, вітчим приділяють достатньо уваги вихованню дитини, цікавляться успіхами у навчанні ОСОБА_23 , постійно підтримують телефонний зв'язок з класним керівником, виконують рекомендації. Рідний батько ОСОБА_1 до закладу жодного разу не з'являвся, зв'язок з класним керівником не підтримував.
У відповідності до психологічної характеристики учениці 4-б класу Криворізької гімназії № 4 КМР ОСОБА_4 , 2013 р.н. від 14.06.2024, остання навчається систематично без причин онлайн-уроки та консультації не пропускає. Зовнішній вигляд охайний, доглянутий. За результатами проєктивних методик показники самопочуття, активності, настрою - вище середнього, що свідчить про комфортний психоемоційний стан ОСОБА_23 . Загальний фон відносин з дорослими вдома оцінюється самою дитиною як досить емоційно насичений, позитивний.
ОСОБА_2 на праві власності належить трикімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_4 .
У Формі індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів № 197 від 19.02.2024 визначено, що дитина-інвалід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує: медичної реабілітації, а саме відновну терапію, профілактичні заходи та медичне спостереження; фізичну реабілітацію, а саме лікувальний масаж та лікувальну фізкультуру.
У відповідності до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» КМР від 15.04.2024 № 680, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на «Д» обліку у лікаря-невролога та у лікаря-інфекціоніста, має статус дитини з інвалідністю. На прийом до лікаря-педіатра дитина приходить з бабусею, рекомендації лікаря виконуються.
У відповідності до листа КУ «Центр соціальної реабілітації дітей з інвалідністю» КМР від 16.04.2024 № 05-04/152, дитина з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримувала послуги в центрі у 2023-2024 роках. Дитину у Центр супроводжували бабуся - ОСОБА_2 та дідусь - ОСОБА_3 .
За висновком ЛКК № 54 від 11.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , потребує індивідуальної форми навчання на 2024-2025 навчальний рік.
З наданих суду письмових пояснень малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 06.10.2023 та 14.06.2024 вбачається, що остання проживає з дідом та бабою та має власну кімнату. Дід та баба дбають про неї, займаються її лікуванням. Дитина зазначає про бажання залишитись проживати разом із дідом та бабою.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що у попередньо ініційованому судовому процесі постановою апеляційного суду відмовлено в позбавленні ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , а чинне законодавство не передбачає права діда і баби на відібрання дитини від рідного батька та встановлення опіки без позбавлення його батьківських прав.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, оскільки положення чинного Сімейного кодексу України передбачають, що лише батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду (ст. 163).
Права діда і баби в сімейному законодавстві України передбачені в статті 257 СК України, згідно до якої баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
А також в статті 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
Отже, положення СК України передбачають право звернення до суду баби і діда в інтересах онуки, але право на відібрання дитини належить саме батькам та відповідно до ст.170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
В свою чергу, положення СК України наділяють орган опіки та піклування, а також прокурора самостійним правом на звернення до суду з позовом про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Спір про визначення місця проживання малолітньої дитини також вирішується між батьками (ст. 161 СК України) . Питання встановлення опіки та піклування вирішуються відносно дитини сироти або дитини, чиї батьки безвісно відсутні чи позбавлені батьківських прав.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обрання позивачем за зустрічним позовом баби дитини ОСОБА_2 та третьої особи діда малолітньої ОСОБА_3 окремим позовом неналежного способу захисту.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07 липня 2025 року в оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 09 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: