Справа № 635/1587/25
Провадження № 2-а/635/74/25
09 жовтня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Березовської І.В.,
секретар судового засідання Панас О.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представники позивача: Склярова Римма Василівна, Лиска Павло Олександрович,
відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру про надання правничої допомоги діє представник - адвокат Склярова Р.В., звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 351 від 13 лютого 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовна заява мотивована тим, що 13 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 винесено постанову № 351 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови позивачу ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних, з вимогою з'явитися до 15 січня 2025 року о 14.00 годині, проте позивач не прибув, чим порушив вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП, Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Постанови КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, абз.8 ч.3,абз. 3,5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач не погоджується з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням, і вважає постанову № 351 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13 лютого 2025 року незаконною, а тому такою, що має бути скасованою, з наступних підстав.
Так, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 26 серпня 2021 року місце реєстрації у позивача відсутнє. Останнє місце реєстрації позивача - АДРЕСА_1 , з якого його було знято з реєстрації 26 серпня 2021 року.
Відтак, будь-яка повістка не могла бути відправлена за адресою, яка є не актуальною відносно позивача. Викладене свідчить, що позивач не мав можливості знати, що йому буде направлена повістка за неіснуючою адресою, не міг її отримати, не отримав, не знав про її існування, що не може самостійно утворювати склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, в оскаржуваній постанові зазначається, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних, з вимогою з'явитися до 15 січня 2025 року о 14:00 годин, але він не прибув.
Разом з тим, позивач, дотримуючись Правил військового обліку, абз. 4 п.1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (про порушення якого вказано у Протоколі), вимог чинного законодавства України, оновив свої військово-облікові дані через ЦНАП. У Військово-обліковому документі, сформованому у додатку «Резерв+», наявна відмітка про вчасне уточнення даних. З дня оновлення військово-облікових даних у позивача вони не були змінені, сімейний стан не змінився.
Позивач також зазначає,що особисто не отримував повістку на 15 січня 2025 року, а тому у нього був відсутній обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 15 січня 2025 року на 14:00 год., а отже в його діях не міститься об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Крім того, 22 листопада 2024 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому було видане направлення на проходження медичного огляду ВЛК, який він і розпочав проходити.
За результатами проходження позивачем медичного огляду ВЛК на підставі ст. 56 графи II Розкладу хвороб, було визначено, що він потребує лікування на 2 місяці до 04 лютого 2025 року.
Разом із направленням позивачу була видана повістка № 2211/1 від 22 листопада 2024 року на 29 листопада 2024 для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період.
Строк вказаної повістки неодноразово був подовжений: до 05.12.2024;до 04.02.2025; до 10.02.2025; до 13.02.2025; до 17.03.2025.
Тобто, із зазначеного виходить, що позивач жодним чином не здійснював дій, спрямованих на порушення Правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, регулярно відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому жодних підстав вважати, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення не має, як і не має підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач також зазначив, що неможливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 15 січня 2025 року було викликано об'єктивними причинами.
Так, 08 січня 2025 року позивач перебував на прийомі у терапевта зі скаргами на біль в епігастральній ділянці (діагноз: Виразка дванадцятипалої кишки).
З 14 січня 2025 року по 17 січня 2025 року позивач перебував па стаціонарному лікуванні у гастроентерологічному відділенні КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», звідки був виписаний з діагнозом: Хронічний неінфекційний коліт в стадії загострення.; Проліферуюча тубулярна аденома сигмоподібної кишки. Стан після видалення поліпу (04.01.2025). Дивертикул низхідного відділу кишківника. Хронічний геморой 2ст. Хронічний гастрит в стадії загострення, ерозивний дуоденіт в стадії загострення. Хронічний некалькульозний холецистит, дискінезія жовчного міхура гіпомоторного типу. Стеатотична хвороба печінки, метаболічна асоційована. Хронічний стеатогепатит, мінімальної активності. Поліцитемія. Гіпертонічна хвороба 1ст., ст. 1., ризик 2. ГМЛШ Метаболічна кардіопатія СНО-Іст.
Вищевказані обставини безумовно свідчать про неможливість позивача прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 15 січня 2025 року.
Відтак, посилаючись на вказані обставини, позивач зазначив, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, є не доведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Аргументи учасників справи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позовну заяву позивача чи інших процесуальних документів до суду не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснень чи інших процесуальних документів до суду не надала.
Рух справи
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду з позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 травня 2025 року витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП; належним чином засвідчену копію журналу реєстрації/обліку відвідувань/відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 листопада 2024 року по 25 лютого 2025 року.
Ухвала Харківського районного суду Харківської області від 05 травня 2025 року про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконана.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 червня 2025 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2025 року зупинено стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 351 від 13 лютого 2025 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 77893951, відкритого 24 квітня 2025 року державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Участь у справі сторін та інших учасників.
Позивач ОСОБА_1 та його представники Склярова Р.В., Лиска П.О. в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були належним чином у встановленому законом порядку повідомлені. В матеріалах справи міститься заява, в якій представник позивача Склярова Р.В. просить суд позов задовольнити, розглядати справу за відсутності позивача та його представника.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 та третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про день, час та місце розгляду справи були належним чином у встановленому законом порядку повідомлені, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18 жовтня 2024 року позивач уточнив свої персональні дані у військово-обліковому документі, сформованому у додатку «Резерв +».
13 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову №351 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої слідує, що громадянину України ОСОБА_1 було направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних з вимогою з'явитися 15 січня 2025 року об 14.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 15 січня 2025 року не з'явився, чим порушив вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП, Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладені у Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, абз. 8 ч. 3, абз.3,5 ч.10 ст.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
В постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) встановлено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Разом із тим, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні указом президента України №64/2022, який був затверджений Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року на всій території держави було введено воєнний стан строком на 30діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався,останній раз указом президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року, який затверджений Законом України 4524-IX від 15 липня 2025 строком на 90 діб до 05 листопада 2025 року.
Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП - є бланкетною, визначає безпосередньо саме адміністративне правопорушення, для повного визначення ознак та складу цього правопорушення слід звернутися до інших норм права, які містяться в законних та підзаконних нормативно-правових актах, які передбачають конкретні обов'язки військовозобов'язаних.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП, Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, абз. 8 ч. 3, абз.3,5 ч.10 ст.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», але при цьому оскаржувана постанова містить лише виклад обставин щодо порушення позивачем обов'язку з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою.
Відповідно до абз. 8 ч.3, абз. 3,5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, яка має бути доведена відповідними доказами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до ст. 90 КУпАП суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявна у справі оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки постанова є саме тим рішенням відповідача, що оскаржується, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_2 відображає своє власне бачення порушень.
Будь-яких доказів на підтвердження порушення позивачем законодавства про оборону,мобілізаційну підготовку та мобілізацію України та на спростування доводів позивача щодо відсутності в його діях таких порушень, відповідачами не надано.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів направлення повістки позивачу з метою його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 15 січня 2025 року об 14:00 для уточнення даних. Факт направлення належним чином у встановленому законом порядку позивачу повістки відповідачами не доведений, так само як і наявність документів, що підтверджують отримання особою відповідного виклику.
Тож факт належного підтвердження оповіщення про виклик ОСОБА_1 не доведений відповідачем як необхідна умова наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в діях останнього.
Враховуючи вищевикладене, суд висновує про те, що відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені в ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи ту обставину, що суд висновує про скасування постанови в зв'язку з недоведеністю вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №351 від 13 лютого 2025 року.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 354/512/16-а, від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а.
Щодо судових витрат
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який необхідно позивачу було сплатити за подання вказаного адміністративного позову станом на день подання позову складав 484,48 гривень.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4218327461.1 від 27 лютого 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд висновує про задоволення адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір стягується в розмірі 484,48 гривень з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄРДПОУ НОМЕР_1 ) на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2,5,7,8,9,72-78,241-246,286,293 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
Скасувати постанову № 351 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 13 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 484,48 гривень, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄРДПОУ НОМЕР_1 .
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 .
Суддя І.В. Березовська