Справа № 173/305/25
Провадження №2/173/575/2025
іменем України
07 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Салтикової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ» про виділ в натурі в окремий об'єкт та визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,
10 лютого 2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ» про виділ в натурі в окремий об'єкт та визнання права власності на будинок садибного типу с господарськими будівлями та спорудами.
Згідно з поданою позовною заявою позивач просить визнати за нею право власності та виділити в натурі в окремий об'єкт будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке: 30.09.2024 позивач отримала у спадок 59/100 частини будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який має окремий вхід та є фактично окремим об'єктом. Зі співвласником іншої частки спільних приміщень не мають, кожен володіє конкретно визначеною часткою домоволодіння в цілому.
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, виданого 13 листопада 2024 року ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», за технічними показниками є відокремленим об'єктом, має окремий вихід та може бути виділена в натурі. Запропоновано присвоїти самостійну адресу АДРЕСА_1 .
Невизначеність в житловому будинку в цілому не дає можливості вільно розпоряджатись даним майном, що й стало підставою звернення до суду.
Відповідно до автоматичного розподілу справ справа надійшла в провадження судді Бурхана С.М.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від 25.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за вказаним позовом.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 161 від 01.05.2025 на підставі рішення зборів суддів № 4 від 08.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 05.05.2025 року справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 11.06.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, згідно поданої заяви заперечень проти позову немає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заперечень щодо позову не надав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що позивач отримала у спадок 59/100 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 132,7 кв.м., житловою площею 70,9 кв.м., з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами на земельних ділянках кадастровим номером 1221010100:02:001:0020 площею 0,235 га та 1221010100:02:001:0021 площею 0,0300 га, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 30 вересня 2024 року приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 2788.
Право спільної часткової власності підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав.
В листопаді 2024 року позивач звернувся до КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», яким виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та надано висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна.
В натурі житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не поділений та знаходиться у спільній частковій власності.
Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна за технічними показниками об'єкт нерухомого майна може бути поділено. Склад новоутворених об'єктів нерухомого майна на об'єкті № 1: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, є спільною частковою власністю.
За приписами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 3ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні ст.181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється самостійні об'єкти майна.
Частина будинку з господарськими будівлями та спорудами, що пропонується до виділу, розташована на земельній ділянці площею 0,535 га, яка належить позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 30 вересня 2024 року приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 2790 та копією Витягу з Державного реєстру речових прав.
Враховуючи право позивача на виділ у натурі її частки, висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна можливість експлуатації будинку і господарських будівель, як окремих об'єктів нерухомості, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа КП «Верхньодніпровське БТІ» про виділ в натурі в окремий об'єкт та визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на праві приватної власності в натурі частку із майна, а саме 59/100 частки житлового будинку загальною площею 76,2 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., що включає в себе:коридор 1-1 площею 2,8 кв.м.; коридор 1-2 площею 7,4 кв.м.; житлова 1-3 площею- 26,5 кв.м. • житлова 1-4 площею 13,4 кв.м., кухня 1-5 площею 16,1 кв.м.; вана 1-6 площею 6,3 кв.м.; вбиральня 1-7 площею 3,7 кв.м., та господарських споруд на земельній ділянці розміром 535 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності на 59/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою:АДРЕСА_2 , що зареєстроване за ОСОБА_1
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник