08 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №369/7083/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/11609/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Янченка А.В. 05 травня 2025 року у м. Києві, за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд рішення Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі, у зв'язку з нововиявленими обставинами,
19 липня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявники зазначили, що після ухвалення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, про задоволення позовних вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення огорож, заявникам стали відомі обставини, які є істотними для вищевказаної справи та обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі їм на час розгляду вищевказаної справи, а саме експертом Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А. у висновку від 14 липня 2021 року встановлено, що фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222487202:02:003:0008 не відповідають координатам поворотних точок меж, яка належить ОСОБА_3 , згідно державного акту на право власності на землю, серія ЯА № 384829. Крім того, тільки 14 липня 2021 року заявникам стало відомо, що є свідки, які можуть підтвердити той факт, що огорожа, яку згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року, заявники повинні знести була побудована не заявниками, а вищевказаними позивачами.
На думку заявників, вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правового рішення у вищевказаної справі. Вищевказані обставини не були і не могли бути відомі заявникам, оскільки тільки 14 липня 2021 року була виготовлена вищевказана судова експертиза і тільки 14 липня 2021 року їм стало відомо про вищевказаних свідків.
На підставі зазначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд:
- скасувати за нововиявленими обставинами в повному обсязі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/7083/17 від 30 травня 2019 року;
- призначити справу до нового розгляду;
- викликати в судове засідання і допитати в якості свідків осіб, які можуть в повному обсязі підтвердити нашу правову позицію, а саме те, що тільки 14 липня 2021 року заявникам стало відомо, що вказані свідки можуть підтвердити той факт, що огорожа, яку згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року, вони повинні знести була побудована не відповідачами, а позивачами;
- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Хотівська сільська Рада Києво-Святошинського району Київської області «Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі» - відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд рішення Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі, у зв'язку з нововиявленими обставинами - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції у даній справі за нововиявленими обставинами, однак судами апеляційної та касаційної інстанцій рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року було залишено без змін, та у зазначених постановах апеляційної та касаційної інстанцій обставини, на які посилаються відповідачі, як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами, були предметом розгляду як в апеляційному порядку, так і в касаційному, а отже суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами і тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Не погодилися із вказаним судовим рішенням відповідачі, їх представником подано апеляційну скаргу, в якій вона посилається на порушення судом норм процесуального права. Представник вказує на те, що відповідачам тільки 14 липня 2021 року стали відомі обставини, які є істотними для вищевказаної справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції від 30 травня 2019 року та його перегляду в апеляційному та касаційному порядку 08 жовтня 2019 року та 21 квітня 2021 року. Вказані обставини мають значення для вирішення даної справи і є істотними для ухвалення правового рішення.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження до суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином.
Представником відповідачів було подано заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Тому керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала, що неявка учасників не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
В порядку ч.ч. 4,5 ст. 269 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 , ОСОБА_6 частину самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,2496 га, кадастровий номер 3222487202:02:003:0008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на задній межі земельної ділянки на 1,05 м на площу 22,29 кв.м..
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 , ОСОБА_6 частину самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,2496 га, кадастровий номер 3222487202:02:003:0008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на протязі всієї ділянки в середньому на 1,0 м на площу 98,39 кв.м..
Зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 привести у придатний для використання стан земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , загальною площею 0,2496 га, кадастровий номер 3222487202:02:003:0008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі за рахунок відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вирішено питання судових витрат. /т.1 а.с.178-186/
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року залишено без змін. /т. 1 а.с.10-15/
Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року залишені без змін.
Зокрема, у мотивувальній частині Верховний Суду вказав на те, що не бере до уваги посилання заявників на те, що висновок експерта від 31 серпня 2018 року є неналежним доказом, оскільки цей висновок є доказом, якому суди надали належну правову оцінку. Крім того, відповідачі не порушували клопотання про призначення повторної, або ж додаткової експертизи, не надали доказів, які б спростовували висновки судового експерта щодо порушення відповідачами меж земельних ділянок позивачів.
Доводи касаційної скарги щодо необ'єктивності висновку експерта з тих підстав, що він зроблений за відсутності даних координат поворотних точок на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3222487202:02:003:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 , суд касаційної інстанції визнав безпідставними. /т.2 а.с.133-139/
В заяві від 19 липня 2021 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказують в якості нововиявлених обставин, обставини встановлені експертом Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А. у висновку від 14 липня 2021 року та наявність свідків. /т.2 а.с.157-162/
З Висновку Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи №190/06-2021 від 14 липня 2021 року вбачається, що він складений на підставі заяви ОСОБА_1 від 24 червня 2021 року. /т.2 а.с.185-208/
Згідно з ч.ч.1,2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
В силу ч.4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 вказала на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (пункти 7.4, 7.5).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №752/4995/17 викладено висновок, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. (пункт 34.1.1).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, пункт 26).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38)).
У Постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №755/32663/14-ц, вказано на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
У постанові від 02 червня 2025 рокуу справі № 752/12045/17 Верховний Суд вказав на те, що обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення .
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
На вказаному наголошено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 643/12492/18.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилались на обставини встановлені експертом Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А. у висновку від 14 липня 2021 року та на наявність свідків. На думку заявників вказані обставини є новивиявленими і такими, що можуть вплинути на судове рішення.
Разом з цим, наведені заявником обставини, не можна кваліфікувати, як нововиявлені, в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вони не є нововиявленими, тобто такими, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення.
З наведених обставин справи вбачається, що при розгляді справи по суті судом був врахований висновок експерта від 31 серпня 2018 року, якому суди надали належну правову оцінку. Відповідачі в ході розгляду справи вказували на неналежність і необ'єктивність цього доказу, проте не заявляли клопотання про призначення повторної, або ж додаткової експертизи, не надали доказів, які б спростовували висновки судового експерта щодо порушення відповідачами меж земельних ділянок позивачів.
А отже звернення відповідача ОСОБА_1 до експертної установи та одержання висновку експерта після ухвалення рішення та перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, вказує на отримання нового доказу, а не виявлення нововиявленої обставини. Так само і покази свідків є новими доказами, а не нововиявленими обставинами. Крім того заявниками не наведені обставини, які вказували в на неможливість подання цих доказів в ході розгляду справи по суті.
З матеріалів справи та доводів заяви вбачається, що відповідачі не погоджуються з ухваленим рішенням суду, яке було предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанції, і звертаються до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, натомість принцип правової визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру, що в цій справі не доведено.
З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявниками обставини, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України
Доводи апеляційної скарги зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку.
Згідно п.1 ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук