Справа № 369/9676/25
№ апеляційного провадження: 33/824/4302/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Перекупка Г.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 вересня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Полянчук В.Б., подав в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння, однак, не зважаючи на це, працівники поліції не направили його на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу, що свідчить про недотримання встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння, та недійсність такого огляду в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП, що в свою чергу вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, в тому числі і право на захист. Звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 вказано два різних часи вчиненого правопорушення: 24 травня 2025 року о 00:00:00 год. та 24 травня 2025 року о 07:15 год., що позбавляє сторону захисту бути належним чином поінформованим щодо часу вчинення інкримінованого правопорушення. Окрім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що нібито він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а також, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Такий некоректний виклад обставин, позбавляє сторону захисту бути належним чином поінформованим щодо суті висунутого обвинувачення, а особу, що притягається до адміністративної відповідальності гарантованого права знати про суть та характер висунутого обвинувачення. Також зазначає, в порушення вимог Інструкції № 1452/735 працівники поліції не ознайомлювати ОСОБА_1 зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров'я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння згідно направлення, форма якого наведена у додатку № 1 до Інструкції №1452/735, що підтверджується відеозаписом, наявним в матеріалах справи. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено працівниками поліції його права, а лише повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Києво-Святошинському районному суді Київської області.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з наведених у ній підстав.
В судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 340091 від 24 травня 2025 року, в якому зазначено, що 24 травня 2025 року о 07 год. 15 хв. в с. Чабани, на 15 км. Одеського шосе, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager 6820, тест позитивний 0,94 ‰, чим останній порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
До протоколу було долучено чек приладу Drager Alkotest 6820, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та DVD-диск із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 3, 4, 5, 6, 7).
ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та результати його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних заперечень щодо проведеного огляду та його результатів за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ОСОБА_1 ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в акті огляду не зазначив. Натомість в протоколі про адміністративне правопорушення в графі пояснень вказав, що напередодні вживав пиво.
Також не виявив бажання додатково пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисника ОСОБА_1, про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння, однак, не зважаючи на це, працівники поліції не направили його на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що під час проходження огляду ОСОБА_1 не висловлював чіткої незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Drager» та не виявив бажання пройти додатковий огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підтвердив, що погоджується з результатами огляду, про що поставив свій підпис (а.с. 4).
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявне в матеріалах справи містить підпис ОСОБА_1 , що спростовує посилання захисника ОСОБА_1, на те, що в порушення вимог Інструкції №1452/735 працівники поліції не ознайомлювати ОСОБА_1 зі змістом направлення на огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння згідно цього направлення.
Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції було порушено вимоги чинного законодавства, є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами. При цьому, самі по собі порушення, допущенні працівниками поліції не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та результати його огляду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Полянчука В.Б., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська