справа № 372/283/25
провадження № 22-ц/824/13824/2025
головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.
30 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Глухової О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2025 року у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
У січні 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 26.12.2006 № 1200 в частині відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 площею по 1 га кожна, та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1933 від 02.12.2008 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок ОСОБА_1 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3223185100:05:004:0013, 3223185100:05:004:0014 площею по 1 га кожна.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 3 червня 2025 року залишено без руху даний позов, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а саме для долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 3223185100:05:004:0013, чинної на дату подання позовної заяви; долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 3223185100:05:004:0014, чинної на дату подання позовної заяви, а також внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області прокурором або Київською обласною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок. Цією ухвалою також повідомлено прокурора та Київську обласну державну адміністрацією про необхідність усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали та роз'яснено, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2025 року позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації земельної ділянки, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із указаною ухвалою представник Обухівської окружної прокуратури Київської області - Коваль Роман Володимирович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України у редакції чинній станом на момент звернення до суду (15 січня 2025 року), підстав для подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі їх вартості, немає. Судом першої інстанції не враховано, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-ІХ (далі - Закон № 4292-ІХ) щодо обов'язку внесення на депозитний рахунок суду грошової суми в розмірі оцінки земельних ділянок на дату подання позову не застосовуються у спірних правовідносинах. На момент пред'явлення позову до набрання чинності Законом № 4292-ІХ прокурором обрано вірний спосіб захисту у спірних правовідносинах - пред'явлення негаторного позову. Крім того, станом на момент звернення до суду із вказаним позовом діяла редакція ст. 177 ЦПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви. Ця норма не могла мати зворотної дії в часі в силу ст. 58 Конституції України, оскільки абзац 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України погіршує становище позивача внаслідок встановлення додаткових вимог до позовної заяви. Вказав, що за наведених у позові обставин, в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих характерних ознак для земель лісового фонду, добросовісність ОСОБА_1 під час придбання спірних земельних ділянок виключається.
4 серпня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Боженко І.Ф., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що Закон №4292-ІХ має зворотну дію у застосуванні до процесуальних, та матеріальних правовідносин, що виникли у зв'язку із поданим Прокурором, позову у січні 2025 році, тобто до набрання чинності Законом №4292-ІХ 9 квітня 2025 року.
В засіданні апеляційного суду представник третьої особи Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - Семко В.Ю. підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Представники ОСОБА_1 - Боженко І.Ф. та ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.
Перевіривши висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з невиконання прокурором вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме не долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 3223185100:05:004:0013, чинної на дату подання позовної заяви; не долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 3223185100:05:004:0014, чинної на дату подання позовної заяви;не внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області прокурором або Київською обласною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок.
Проте з цим висновком суду першої інстанції не можна погодитися, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява відповідала вимогам ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відтак ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року було відкрито провадження у справі за цим позовом.
9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував підстави і предмет заявленого позову - про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок та прав на них з підстав незаконного набуття її відповідачем безоплатно у власність (недобросовісний набувач).
Вимоги в порядку ст. 388 ЦК України щодо витребування майна від добросовісного набувача прокурор не заявляв.
Отже, у суду не було підстав для встановлення вимоги щодо подання прокурором до суду документів щодо оцінки земельної ділянки та документів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки, а відтак, для залишення позову без розгляду в зв'язку з невиконанням цих вимог.
В той же час, колегія апеляційного суду не погоджується із доводами апеляційної скарги з приводу того, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-ІХ не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цей Закон (№4292-ІХ) набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Отже, у разі зміни вимог позову, позивач зобов'язаний буде одночасно вчинити дії, визначені законом №4292-ІХ.
Суд першої інстанції не врахував зміст заявлених вимог, у зв'язку з чим постановив помилкову ухвалу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 07.10.2025.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба