Апеляційне провадження
№33/824/3818/2025
29 вересня 2025 року місто Київ
справа №757/9221/25-п
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі судового засідання: Балковій А.С.
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Черкес Тетяни Аркадіївни,
представника прокуратури Шкурпела Руслана Владиславовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
В обґрунтування доводів посилалася на те, що у зв'язку з складними життєвими обставинами та війною вона перебувала у пригніченому стані, була не в змозі цікавитися змінами в законодавстві, не була обізнана в поновленні обов'язку подачі декларації за 2021 та 2022 роки під час воєнного стану і роботодавець про це її не повідомив, а тому умислу щодо неподання відповідних декларацій в неї не було.
Вказувала, щоб притягнути особу до адміністративної відповідальності необхідно встановити в її діях наявність умислу на несвоєчасне подання щорічної електронної декларації.
Зазначала, що стороною обвинувачення не надано достовірних і переконливих доказів того що обвинувачена знала про обов'язок подати відповідні декларації, передбачені ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», або отримала повідомлення з Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації.
Посилалася на те, що зважаючи на численні службові записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства юстиції України, згідно з якими здійснювалось нагадування працівникам, про необхідність подання відповідних декларацій, вона не була обізнана зі своїм обов'язком подати відповідні декларації до 31 січня 2024 року.
Вказувала, що вона не отримувала письмового повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання нею декларації за результатами контролю, після отримання якого вона повинна була б протягом десяти днів подати відповідні декларацію у визначеному законом порядку.
Зазначала, що вона не була попереджена про необхідність подавати декларацію, у зв'язку з чим, в її діях відсутній умисел на несвоєчасне подання щорічної електронної декларації, і тому відсутній склад адміністративного правопорушення.
Просила взяти до уваги її прохання з приводу можливості звільнення її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення за ст. 22 КУпАП.
Також особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просила поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року.
В обґрунтування вимог, посилалася на те, що повний текст оскаржуваної постанови вона отримала особисто в суді лише 28 квітня 2025 року.
Вказувала, що відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги їй було призначено адвоката 12 травня 2025 року.
Зазначала, що адміністративний позов адвокат їй підготувала та передала 13 травня 2025 року.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її адвокат Черкес Т.А. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Прокурор Офісу генерального прокурора Шкурпело Р.В. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника-адвоката Черкес Т.А. та прокурора Шкурпела Р.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 22 квітня 2025 року.
Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи 28 квітня 2025 року (а.с.161).
Як вбачається з доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №004-2604696 від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 було призначено адвоката Черкес Т.А.
ОСОБА_1 в апеляційні скарзі зазначала, що адвокатом Черкес Т.А. було підготовлено апеляційну скаргу та передано їй 13 травня 2025 року.
Апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана 14 травня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
З протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №233 від 20 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу з правового регулювання публічних закупівель Управління фінансового законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 27 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення та ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», 17 лютого 2024 року о 16.09 год. несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно із протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №234 від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу з правового регулювання публічних закупівель Управління фінансового законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 27 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення та ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», 17 лютого 2024 року о 16.16 год. несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Наказом Міністерства юстиції України №596/к від 15 травня 2006 року «Про призначення ОСОБА_1 » призначено ОСОБА_1 з 15 травня 2006 року на посаду провідного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи та нагород Департаменту кадрової роботи та державної служби із присвоєнням їй 11 рангу державного службовця (а.с.37).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3555/к від 14 вересня 2017 року «Про переведення ОСОБА_1 » переведено ОСОБА_1 з 18 вересня 2017 року на посаду головного спеціаліста відділу з правового регулювання публічних закупівель Управління фінансового законодавства Департаменту публічного права із збереженням 9 рангу державного службовця (а.с.38).
Згідно з наказом Міністерства юстиції України №4100/к від 19 жовтня 2017 року «Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_1 » головному спеціалісту відділу з правового регулювання публічних закупівель Управління фінансового законодавства Департаменту публічного права ОСОБА_1 , 01 січня 2017 року присвоєно восьмий ранг державного службовця (а.с.39).
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17 січня 2025 року №7000/4612-9-25/14.2 присягу державного службовця ОСОБА_1 прийняла 22 березня 2004 року в прокуратурі Тальнівського району Черкаської області (а.с.35).
16 травня 2006 року ОСОБА_1 особисто ознайомлена з попередженням про обмеження, встановленими Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією» (а.с.40).
Згідно довідки Міністерства юстиції України від 17 січня 2025 року №7000/4612-9-25/14.2 посада, яку займає ОСОБА_1 , віднесена до посад державної служби категорії «В».
Наказом Міністерства юстиції України №1139/к від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 13 серпня 2023 року до 01 лютого 2024 року.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №27/к від 07 січня 2025 року ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 16 січня 2025 року по 23 червня 2025 року.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупці» визначено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у п.1, пп.«а», «в»-«т» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією та суб'єктом декларування.
Частиною 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п.1, пп.«а», «в»-«г» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року №448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.
Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08 листопада 2023 року №252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за №1965/41021, суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону (щороку), абз.2 ч.2 ст.45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03 березня 2022 року №2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.
Абзацом 4 ч.2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених ч.ч.7-14 ст.45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12 жовтня 2023 року.
Абзацом 1 ч.2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, з 12 жовтня 2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 та 2022 рік становить не пізніше 31 січня 2024 року.
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка у 2022-2023 роках не подала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.45 цього Закону України «Про запобігання корупції», і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», була зобов'язана подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала декларацію за 2021 рік - 17 лютого 2024 року о 16:09 год. та декларацію за 2022 рік - 17 лютого 2024 року о 16:16, а отже несвоєчасно (а.с.20).
За ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що їй було відомо, що на неї, як державного службовця, поширювалася дія Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно, що вона була суб'єктом декларування. У зв'язку із введенням на території України дії воєнного стану та звільнення суб'єктів декларування від обов'язку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення електронної форми через мережу інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до закінчення дії воєнного стану або відновлення такого обов'язку у встановленому законом порядку в 2022-2023 роках нею не було подано до Реєстру щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки.
Вказувала, що в лютому 2024 року до останньої зателефонував начальник управління з Міністерства юстиції України та повідомив про неподання нею щорічних декларацій за 2021-2022 роки, після чого 17 лютого 2024 вона подала необхідні декларації до Реєстру. В період з 12 жовтня 2023 року по 17 лютого 2024 року вона перебувала в місцевості, а саме село Глибочок, Черкаської області, де був відсутній доступ до інтернету, за допомогою якого могла б подати вищезгадані декларації. Як тільки остання дізналась про необхідність подачі декларацій, здійснила проведення доступу до мережі інтернет до свого будинку і невідкладно, а саме 17 лютого 2024 року подала щорічні декларації за 2021-2022 роки. Жодного умислу за несвоєчасне подання декларацій остання не мала.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати декларації шляхом заповнення електронної форми через мережу інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.
Отже, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, у порушення вимог абз.1 ч.2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», 17 лютого 2024 року о 16:09 та 16:16 несвоєчасно, без поважних причин подала декларації за 2021-2022 роки, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Прохання апелянта з приводу можливості звільнення її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення за ст. 22 КУпАП., суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, не може бути визнане малозначним, оскільки є корупційним правопорушенням, тяжкість якого обумовлене ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.
Доводи апеляційної скарги про те, що вона не була попереджена про необхідність подавати декларацію, у зв'язку з чим, в її діях відсутній умисел на несвоєчасне подання щорічної електронної декларації, і тому відсутній склад адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно із ч.1 ст.172-6 КУпАП, не передбачає лише умисної форми вини, оскільки сама диспозиція цієї норми передбачає, що вказане адміністративне правопорушення може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларацій зумовлено поважними причинами.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за ст.22 КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.