10 вересня 2025 року
справа № 761/921/24
провадження № 22-ц/824/2430/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року, постановлено під головуванням судді Макаренко І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про витребування безпідставно отриманих активів, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем було подано відповідачу заяву про нестандартне приєднання до електричних мереж та збільшення потужності будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду заяви про приєднання позивачу були виставлені відповідні рахунки, які були сплачені позивачем, однак останній сплаченої послуги не отримав, що змусило його відмовитись від послуги та вимагати повернення сплачених коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року матеріли цивільної справи передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем є ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" місцезнаходженням якого згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є - 04136, Україна, м. Київ, вул. Стеценка, 1а. Водночас спір у цій справі виник не щодо нерухомого майна чи його частини, а щодо повернення безпідставно набутих ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" грошових коштів, оскільки зазначене Товариство не виконало у встановлені законом строки взяті на себе зобов'язання щодо надання послуги збільшення потужності. Тобто, в цьому випадку зазначена юридична особа (відповідач) не має жодного відношення і будь-яких прав щодо зазначеного суддею нерухомого майна, а обов'язок щодо надання послуги здійснення збільшення потужності, в силу недотримання відповідачем строків її виконання, фактично відпав.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Васильківському районі Київської області, а тому суд першої інстанції прийняв правомірне рішення про те, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва та у відповідності до норм чинного законодавства передав справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про витребування безпідставно отриманих активів, за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Направляючи справу за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Васильківському районі Київської області, а тому справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Згідно з ч. 16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК).
Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №638/1988/17 від 10.04.2019р. зазначив, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Також Верховний Суд у цій постанові зазначив, що предметом позову у справі №638/1988/17 є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як вбачається зі змісту позовних вимог спір виник з приводу приєднання до електронних мереж будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що і являється предметом позову.
Таким чином між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Васильківському районі Київської області, а тому суд першої інстанції прийняв правомірне рішення про те, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва та у відповідності до норм чинного законодавства передав справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про витребування безпідставно отриманих активів, за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
За викладених обставин, які відповідають наявним у справі доказам, та правового обґрунтування - колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції, судове рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді