Справа №522/17484/25
Провадження №1-кс/522/5436/25
06.10.2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді справи №522/17484/25, провадження №1-кс/522/4607/25, за скаргою ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12025163520000446 від 16.07.2025 року, -
В обґрунтування заяви про самовідвід слідчий суддя ОСОБА_3 посилається на те, що кримінальне провадження №12025163520000446 від 16.07.2025 року,відкрите за заявою ОСОБА_4 щодо неправомірних дій вчинених працівниками Приморського районного суду м. Одеси, в якому вона працює на посаді судді, а тому з метою недопущення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості слідчого судді просить передати справу на новий автоматизований розподіл згідно ст. 35 КПК України для визначення нового складу суду.
Від судді ОСОБА_3 надійшла заява про неможливість участі в судовому засіданні, у зв'язку із службовими обов'язками.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що заява про самовідвід слідчого судді підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.
Відповідно до об'єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).
З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об'єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов'язків. Так, об'єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У рішенні ЄСПЛ по справі «П'єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Так, в заяві слідчий суддя ОСОБА_3 посилається на те, кримінальне провадження №12025163520000446 від 16.07.2025 року,відкрите за заявою ОСОБА_4 щодо неправомірних дій вчинених працівниками Приморського районного суду м. Одеси, в якому вона працює на посаді судді. Таким чином, з метою недопущення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості слідчого судді, вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.
Дана обставина передбачена п. 4 ч. 1 ст.75КПК України як така, що виключає участь слідчого судді у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Таким чином, з метою дотримання вимог ст. 75 КПК України заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду вказаної скарги підлягає задоволенню з метою дотримання принципу об'єктивності та уникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суду.
З урахуванням наведеного, суддя вважає, що заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду справи №522/17484/25, провадження №1-кс/522/4607/25, за скаргою ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадження №12025163520000446 від 16.07.2025 року, підлягає задоволенню, та справу слід передати на розгляд іншому судді, у порядку, визначеному ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 26, 75, 80-82, 372, 376 КПК України, суддя -
Заяву слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді справи №522/17484/25, провадження №1-кс/522/4607/25, за скаргою ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12025163520000446 від 16.07.2025 року, - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від участі у розгляду справи №522/17484/25, провадження №1-кс/522/4607/25, за скаргою ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12025163520000446 від 16.07.2025 року.
Справу передати до канцелярії суду на новий автоматизований розподіл згідно ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: