Справа № 946/7940/25
Провадження № 1-кс/946/2010/25
08 жовтня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У своєму клопотанні, погодженому з прокурором, слідчий вказує, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В останній раз, згідно із затвердженим Указом Президента України від 06.02.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та набуття чинності Указу президента «Про загальну мобілізацію» та виконання вимог мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України №32/321/501/13т, ОСОБА_4 призвано 05.05.2022 на службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та того ж дня його направлено до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 100 від 05.05.2022 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №34 від 01.02.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №160 від 03.06.2024 солдат ОСОБА_4 вибув у відпустку на 15 діб, з 04.06.2024 по 18.06.2024, однак 19.06.2024 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 176 знятий зі всіх видів забезпечення, як такий, що самовільно залишив частину.
Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від військової служби, 19.06.2024 року не з'явився на військову службу з відпустки до військової частини НОМЕР_1 місцем розташування якої є район населеного пункту АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), в умовах воєнного стану, та ухилився від проходження військової служби до теперішнього часу, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби.
02.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Крім того, на виконання доручення слідчого співробітник ВКП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надав інформацію про неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 . Допитано матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка пояснила, що її син відсутній за місцем мешкання, його місцезнаходження їй невідомо. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 не перетинав державний кордон України.
Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, перебуваючи на волі переховується від органу досудового розслідування та суду, перешкоджає проведенню слідчих дій, що унеможливлює прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, то наразі необхідно отримати дозвіл на затримання останнього з метою приводу до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, а одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до початку розгляду не прибуде до суду за судовим викликом, слідчий звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, у клопотанні просили провести розгляд справи без їх участі.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до згідно ст.190 ч.3 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
02.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Крім того, на виконання доручення слідчого співробітник ВКП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надав інформацію про неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 . Допитано матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка пояснила, що її син відсутній за місцем мешкання, його місцезнаходження їй невідомо. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 не перетинав державний кордон України.
Таким чином, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування.
На думку слідчого судді строк в шість місяців є достатнім для вчинення ряду слідчих дій направлених на розшук підозрюваного.
З огляду на викладене, враховуючи наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою, та приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи те, що знаходячись на свободі він може незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та вимоги згідно ст. 190 ч.3 п.2 КПК України, підлягає задоволенню клопотання старшого слідчого ОСОБА_3 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 183, 189, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу становить 6 (шість) місяців і обчислюється з 08.10.2025 року.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1