Справа № 946/7858/25
Провадження № 1-кс/946/1994/25
06 жовтня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Караганда, Казахстан, із вищою освітою, голови БО «БФ Мураха» - Благодійної організації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що в провадженні відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001312 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав наркотичний засіб - макову солому, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено та в подальшому почав її зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Надалі, 04.10.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 слідуючи на власному транспортному засобі марки «LEND ROVER» моделі «DISCOVERY» д.р.з. НОМЕР_1 , який рухався на в'їзд в Україну з території Румунії, через паромний пункт пропуску «Орлівка», сполучення «Орлівка-Ісакча», який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога 1, в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби, сховав до підлокітника між водійським та пасажирським сидінням свого автомобіля 22 рослини сіро-коричневого кольору, у висушеному стані - макову солому, вагою 30 гр., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, з метою подальшого незаконного переміщення через державний кордон України та не заявив представникам будь-якого правоохоронного органу про наявність у нього наркотичного засобу, тим самим засвідчив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження, не задекларувавши зазначену речовину у встановленому порядку при здійсненні митного контролю.
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю та проведення митного оформлення, співробітниками Одеської митниці Держмитслужби та прикордонним нарядом ДПСУ у підлокітнику транспортного засобу марки «LEND ROVER» моделі «DISCOVERY» д.р.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 виявлено та вилучено прихований у вищезазначений спосіб наркотичний засіб - макову солому вагою 30 гр., яка є яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, та яку ОСОБА_5 незаконно перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Проведеним експрес-аналізом експрес-тестом «NARC II», «special opiates reagent», він показав позитивний результат з забарвленням реагенту чорним кольором, що свідчить про вміст у вилученому наркотичному засобу, макової соломи загальною вагою - 30 грам заборонених речовин, а саме «codeine».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, макова солома відповідно до Списку № 1 Таблиці І віднесена до особливо небезпечних наркотичних засобам, обіг яких заборонено.
04.10.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, за ознаками: контрабанда особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді взяття на особисту поруку народного депутата України, мотивуючи тим, що підозрюваний є головою благодійного фонду, має постійне місце роботи та проживання, тобто має міцні соціальні зв'язки. Також підозрюваний пояснив, що у сусідки вдома росте мак декоративний, тому він попросив у неї кілька рослин маку, щоб посадите у себе в городі. Ці рослини маку підозрюваний поклав у підлокітник автомобіля, забув за них, виїхав з цими рослинами за межі України і коли повертався в Україну прикордонник виявив ці рослини в автомобілі.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку слідчого, прокурора, захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Разом з тим Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, шо сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні відділення № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001312 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
04.10.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, за ознаками: контрабанда особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.10.2025 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога, 1; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяті років з конфіскацією майна, та який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є керівником «Благодійного фонду «Мураха», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; підозрюваний був неодноразово нагороджений подяками, грамотами і іншими нагородами за волонтерську діяльність та надання допомоги військовим підрозділам Сил оборони України; ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Враховуючи вищезазначені обставини, наявність у підозрюваного постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, при цьому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 може припинити отримання допомоги військовими підрозділами Сил оборони України, які ведуть боротьбу з російськими окупантами, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для обрання самої суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Слідчим, прокурором в судовому засіданні не було доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Стосовно заяви народного депутата України ОСОБА_12 про взяття підозрюваного на особисту поруку, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним ризикам.
Разом з тим, приходжу до висновку, що виходячи з наявних доказів, досліджених в ході судового засідання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому виходячи з вказаного, та в зв'язку з недоведеністю достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, приходжу до висновку, щодо можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною йому цілодобово залишати місце свого проживання.
Враховуючи, що «Благодійний фонд «Мураха» зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і за цією адресою підозрюваному обраний цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя вважає, що підозрюваний буде мати можливість здійснювати волонтерську діяльність.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181-184, 193, 194, 196 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого відділення №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною йому цілодобово залишати місце свого проживання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не залишати цілодобово місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання до органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з - під варти в залі судового засідання.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з 06 жовтня 2025 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 04 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст судового рішення проголошено 08 жовтня 2025 року о 15 год. 00 хв. в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1