Справа № 493/1419/25
Провадження № 2/493/809/25
09 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.08.2025 року АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 06.08.2025 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 12.04.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1021631529, за яким відповідачу надано кредит у сумі 40000 грн.
Відповідач не виконав свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 09.04.2025 р. має заборгованість в сумі 54057 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 28334,13 грн.; заборгованості за процентами 3,49 грн. та заборгованості за комісією 25719,38 грн.
Позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення), однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 54057 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» в судове засідання не з'явилася, однак просила справу розглянути в спрощеному позовному провадженні за її відсутності. Проти винесення судом заочного рішення по справі не заперечує, про що зазначила в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 26.08.2025 року не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт з копією ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 19.08.2025 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання, яке було призначено на 15.09.2025 року відповідач не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення повертається відправнику з причин відсутності одержувача за вказаною адресою. Конверт з судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду 16.09.2025 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 25.09.2025 року та на 09.10.2025 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 12.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» із заявою № 1021631529 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1021631529 від 12.04.2023 року, сторони погодили, що відповідачу надається споживчий кредит в сумі 40000 грн. строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,5 %, розміром процентної ставки 0,01 % річних, комісією за обслуговування кредитної заборгованості 1800 грн. щомісяця. Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами). Спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі банківським переказом за реквізитами зазначеними у п. 8 заяви.
Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» pumb.ua.
Згідно даного договору відповідачу надається споживчий кредит в сумі 40000 грн. строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,5%, розміром процентної ставки 0,01 % річних.
З копії виписки по рахунку вбачається, що 12.04.2023 року на рахунок відповідача було перерахувало грошові кошти в сумі 40000,00 грн. (номер документу TR.63820942.69631.25528), що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК».
Згідно розрахунку заборгованості, який наданий позивачем, відповідач перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» за кредитним договором від 12.04.2023 року № 1021631529 станом на 09.04.2025 року має заборгованість у загальному розмірі 54057 грн., з яких: 28334,13 грн. - заборгованість за кредитом; 3,49 грн. заборгованість за процентами та 25719,38 грн. заборгованість за комісією.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» свої зобов'язання перед відповідачем виконав.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору позивач направив на адресу місця проживаннявідповідача, яку він зазначив у договорі на отримання кредиту, письмову вимогу (повідомлення) вих. № КНО-44.2.2/580 від 10.04.2025 року, в якій просив виконати зобов'язання перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» за кредитним договором, а саме негайно погасити заборгованість в розмірі 54057 грн. не пізніше 30 (тридцяти) днів з дня отримання повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Норми ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачають, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п.1-1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абз. 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування).
Зі змісту абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі абз. 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Оскільки відповідач умови договору своєчасно і в повному обсязі не виконав, кредит не сплатив в повному обсязі, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» в частині щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами підлягають задоволенню.
Щодо твердження АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» про те, що ОСОБА_1 має заборгованість за комісією у розмірі 25719,38 грн., то суд зазначає наступне.
Із заяви № 1021631529 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що банком передбачено стягнення також комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,5 % та згідно графіку платежів розмір комісії щомісячно становить 1800 грн., та за весь строк кредитування 43200 грн.
Тобто, умовами, укладеного між сторонами договору передбачена також сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Положеннями п. 5.7.3 (частина 5 Розділ ІІ) публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 24.04.2023 року) визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення розділу 1 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
При цьому, заява 1021631529 від 12.04.2023 року та паспорт споживчого кредитування не містять відомостей щодо переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг тощо) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
З огляду на вказане, враховуючи, що банком не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, відповідно положення заяви № 1021631529 від 12.04.2023 року про приєднання до ДКБО щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року по справі № 204/224/21.
Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 25719,38 грн. не підлягають задоволенню.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 937 від 11.07.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 52 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1259,65 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 8 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280- 282ЦПК України, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4), заборгованість за кредитним договором № 1021631529 від 12.04.2023 року в розмірі 28337 (двадцять вісім тисяч триста тридцять сім) грн. 62 коп., в т.ч. 28334,13 грн. - заборгованість за кредитом; 3,49 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 1259,65 грн., а всього: 29597 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 27 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 09.10.2025 року.