Справа № 493/1726/25
Провадження № 1-кп/493/277/25
09 жовтня 2025 року м.Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Балта кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025161180000429, з угодою про визнання винуватості,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, військовозобов'язаного, згідно ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5
11.06.2025 у денний час доби, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно, таємно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» (з подальшими змінами та доповненнями), згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, без передбаченого законом дозволу, шляхом знахідки на сміттєзвалищі, яке розташоване на околиці АДРЕСА_1 , незаконно придбав: 117 (сто сімнадцять) патронів, з них 116 (сто шістнадцять) патронів калібру 5,56х45мм, та 1 (один) патрон калібру 9х19 мм, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 в цей же день та час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що придбані ним, вище зазначені предмети, є бойовими припасами, маючи намір на їх носіння, та зберігання, без передбаченого законом дозволу, незаконно, переніс їх до свого житлового будинку, розташованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу, які в подальшому, 13.06.2025 у ході проведення працівниками відділення поліції № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, у присутності понятих, огляду місця події, а саме в коридорі житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: 117 (сто сімнадцять) патронів, які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, виготовленими промисловим способом, без внесення конструктивних змін, з яких 116 (сто шістнадцять) патронів калібру 5,56х45мм NATO (223Remington) іноземного виробництва до автоматів: APS 95, BERETTA AR-70, HК416, гвинтівок: AR-15, SAM-R, REMINGTON GPC та інші, та 1 (один) патрон калібру 9х19мм Luger/Parabellum іноземного виробництва до 9-мм пістолетів: Люгера зразка 1900 року, Парабеллум Р08, Borchardt-Luger, Glock-19 та інші.
Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто придбав, носив та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
24 вересня 2025 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статей 468, 469, 470, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст.263 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі, викладеному в повідомленні про підозру та обвинувачення за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, сприяти проведенню кримінального провадження щодо нього протягом всього судового розгляду. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки. З урахуванням того факту, що ОСОБА_3 , має постійне місце проживання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, сторони погоджуються на застосування до ОСОБА_3 , положення ст.75 КК України та на звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк якого визначить суд, з покладенням обов?язків передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, узгодженого в угоді.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що угода укладена ним добровільно, без застосування до нього насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, він здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином. Свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 визнав беззастережно.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та Кримінального кодексу України, в тому числі щодо узгодженої міри покарання.
Зокрема, встановлено, що при укладенні угоди прокурором враховано вимоги ст.470 КПК України, зміст угоди відповідає вимогам, передбаченим ст.472 КПК України, угода укладалася за участі захисника, відповідно до вимог ст.52 КПК України.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Перевіряючи узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на відповідність його вимогам Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що таке покарання визначене у межах, установлених у санкції ч.1 ст.263 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який не має судимості в порядку ст.89 КК України, наявності обставин, що пом'якшують покарання, якими є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Таким чином, на думку суду, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, та за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.50 КК України, меті покарання.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
При цьому, у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана, вчиненим обвинуваченим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 24.09.2025 року між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2025 року, слід скасувати.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати по справі за проведення експертизи № СЕ-19/116-25/15249-БЛ від 28.06.2025 року на суму 2674,20 грн.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2025 року, укладену між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2025 року.
Речовий доказ: патрони з маркуванням на донці гільзи у вигляді цифрового позначення 5.56 х 45 у кількості 116 штук, один патрон з маркуванням на донці гільзи у вигляді цифрового позначення 9 х 19, які поміщені до прозорого полімерного сейф-пакету № 300535901, які згідно квитанції №Б 0037 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, передати для потреб Збройних Сил України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом 30 днів з часу його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.