Справа №491/1099/24
09 жовтня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21208 гривень 20 копійок, посилаючись на те, що 07 липня 2021 року відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу встановлено кредитний ліміт на його банківський рахунок та відповідачем отримано платіжну картку, як засіб доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п.п.2.1.1.1.3 умов та правил, відповідач погодився із тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і він дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 07 грудня 2024 року має заборгованість в розмірі 21208 гривень 20 копійок, яка складається з наступного: 14546 гривень 64 копійки - заборгованість за кредитом, 6661 гривня 56 копійок - заборгованість по відсоткам, 00 гривень 00 копійок - штрафи.
З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 31 січня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання сторони по справі не з'являлися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, а також ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки в судове засідання відповідача (а.с.37).
Відповідач в судові засідання не з'являвся, причину неявки не повідомляв, про дату, час та місце проведення судових засідань відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, а також конвертом, які повернулися до суду (а.с.56, 59).
Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, у зв'язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11 грудня 2013 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.27-зворотній бік аркуша-28), довідкою з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи, виданою Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №222 від 17 січня 2025 року (а.с.44).
Із матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2021 року, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (а.с.9), відповідно до якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (Довідка за лімітами а.с.17) та платіжну картку (Довідка за картами а.с.16).
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач підтверджує, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, тощо. Підписуючи дану заяву надає дозвіл на обробку всіх його персональних даних та на умовах, встановлених у договорі про надання банківських послуг. Підтверджує, що він повідомлений про свої права, пов'язані із зберіганням та обробкою його персональних даних, визначених чинним законодавством, про мету збору даних та осіб, ким передаються його персональні дані. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису. На зазначеній анкеті-заяві міститься підпис відповідача.
Також відповідачем з використання електронного підпису було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить умови надання кредиту, зокрема, тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - до 200000 гривень (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування (строк кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; пільгова процентна ставка у пільговий період до 62 днів - 0,000001%; базова процентна ставка 3,4% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), 40,8%; тип процентної ставки - фіксована, тощо (а.с.10-11).
На підставі, викладеного відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відповідних процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачу відкрито рахунок в АТ «А-Банк» та видано картку № НОМЕР_2 із строком дії до жовтня місяця 2027 року (а.с.16).
Згідно виписки по картці від 07 грудня 2024 року відповідач користувався кредитними коштами та частково вносив грошові кошти на погашення заборгованості (а.с.12-15).
До матеріалів справи доданий витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», тарифи по картці «Зелена» (а.с.19-27).
Відповідно до п.п.2.1.1.2.2 та 2.1.1.2.3 Умов та Правил, після одержання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви Банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та правил клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1.1.5.6. Умов та правил встановлено, що клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі Простроченого кредиту та Офердрафта), оплати Винагороди Банку.
Як вбачається з довідки за лімітами банком 07 липня 2021 року було ініційовано встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок відповідача у розмірі 7000 гривень 00 копійок, який в подальшому встановлювався та збільшувався за ініціативою банку та клієнта (а.с.17).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 07 липня 2021 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем, станом на 07 грудня 2024 року відповідач має заборгованість в розмірі 21208 гривень 20 копійок, яка складається з наступного: 14546 гривень 64 копійки - заборгованість за кредитом, 6661 гривня 56 копійок - заборгованість по відсоткам, 00 гривень 00 копійок - штрафи (а.с.7-8).
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст.60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до положень ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4 - 5, 12 - 13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наданий банком розрахунок заборгованості, а також виписка по картці свідчать про те, що відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленої кредитної лінії на платіжну картку, однак належним чином умови договору не виконував.
Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.
Враховуючи, що відповідач, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконав, хоча, як вбачається з виписки по картці, відповідач здійснював поповнення картки, що свідчить про те, що відповідач усвідомлював, що винний банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21208 гривень 20 копійок, яка складається з наступного: 14546 гривень 64 копійки - заборгованість за кредитом, 6661 гривня 56 копійок - заборгованість по відсоткам, 00 гривень 00 копійок - штрафи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжним дорученням №6005315459484 від 07 грудня 2024 року позивач сплатив 3028 гривень судового збору. Вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 11 грудня 2013 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, 49074, заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2021 року у розмірі 21208 (двадцять одна тисяча двісті вісім) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 11 грудня 2013 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, 49074, витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.