Cправа №991/12217/24
Провадження №11-сс/991/656/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
06 жовтня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 16 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про перегляд ухвали слідчого судді ВАКС від 07 листопада 2024 року за нововиявленими обставинами.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокатом подано апеляційну скаргу, в якій посилається на такі обставини.
У оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не вказав яким саме вимогам ст. 462 КПК України не відповідає подана заява, так як в ній зазначено найменування суду, до якого подана заява, прізвище, ім'я, по батькові, поштова адреса особи, яка подала заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, судове рішення про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звернулася із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подала заяву, до суду. Також до заяви додано копії документів, що підтверджують повноваження представника, який підписав заяву та копія заяви з додатками для сторони.
Слідчим суддею вивчено зміст заяви та викладені в ній аргументи, проаналізовано їх, встановлено обставини, чим фактично здійснено розгляд по суті заяви про перегляд ухвали слідчого судді ВАКС від 07 листопада 2024 року за нововиявленими обставинами.
Зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/31621/24-к, якою встановлено відсутність дозволу на вилучення речей і документів виявлених в житлі ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_8 , у квартирі АДРЕСА_1 , відсутня в матеріалах справи № 991/12217/24. Той факт, що слідча суддя ВАКС ОСОБА_9 , здійснюючи розгляд справи № 991/7894/24, знала про існування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 року у справі № 757/31621/24-к, не скасовує її обов'язку як судді вивчити та дослідити всі матеріали клопотання про накладення арешту на майно, коштів вилучених з житла ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_8 , у справі № 991/12217/24, серед яких була відсутня ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 року. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 року у справі № 757/31621/24-к не виконана слідчими Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), що не повернули вилучені кошти та документи ОСОБА_5 після 19.07.2024 року, незважаючи на неодноразові заяви про повернення, так і слідчими суддями ВАКС, які після постановлення вказаної ухвали дозволили вилучити вказані кошти в ДБР та арештувати їх.
Просить ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.09.2025 скасувати та призначити новий розгляд заяви про перегляд ухвали слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 за нововиявленими обставинами у суді першої інстанції.
ОСОБА_5 та прокурор у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з'явились, про причини неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримала вимогу апеляційної скарги та надала пояснення, які аналогічні її доводам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України, стосовно ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 року у справі № 991/12217/24 накладено арешт на майно, вилучене 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні ДБР, а саме: грошові кошти загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 Євро, грошові кошти загальною сумою 320 000 доларів США, грошові кошти загальною сумою 240 100 Євро, наручний годинник у металевому корпусі сірого кольору марки Audemars Piguet.
Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.01.2025 апеляційні скарги представника ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 07 листопада 2024 року - без змін.
29.08.2025 представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 звернувся із заявою про перегляд ухвали слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 за нововиявленими обставинами.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами суддя дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 07 листопада 2024 року у справі № 991/12217/24 не безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність не суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, та, що наявні інші засоби правового захисту прав і свобод, обмеження права власності, окрім перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами,
Вказаний висновок судді відповідає положенням закону та встановленим обставинам, а апеляційна скарга таких не спростовує.
Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (ч. ч. 1, 2 ст. 459 КПК України).
Конституційний Суд України у рішенні від 10 квітня 2024 року № 5-р(II)/2024 дійшов висновку, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування. Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами потрібен, коли така ухвала не відповідає вимозі справедливості та безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами у таких випадках буде спрямований на усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
У постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 24.02.2025 року, справа № 991/7253/23 колегія суддів зазначила, що «Конституційний Суд України виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок. В цьому контексті Об'єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення».
З вищенаведеного слідує, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно не є тим рішенням, яке підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Так, накладення арешту на майно не створює ситуації, яка не може бути виправлена іншими засобами, крім як переглядом цього рішення за нововиявленими обставинами, оскільки права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, можуть бути відновлені не тільки шляхом оскарження цього рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин не можна стверджувати, що законодавство не передбачає інших засобів відновлення прав третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, крім перегляду за нововиявленими обставинами.
Також обставини провадження, а саме те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/31621/24-к надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024, на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_8 ; що ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 року у справі № 991/12217/24 накладено арешт на майно, вилучене 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні ДБР; що ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.01.2025 апеляційні скарги представника ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 - без змін, виключають можливість висновку, що ухвала слідчого судді безпідставно обмежує конституційні права та свободи ОСОБА_5 , а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суддя детально вивчив зміст заяви та викладені в ній аргументи, проаналізував їх, і встановив обставини, чим фактично здійснив розгляд по суті заяви про перегляд ухвали слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 за нововиявленими обставинами, визнаються колегією суддів неспроможними.
Так, процесуальним законодавством визначено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 2 ст. 464 КПК України).
Отже, з урахуванням вищевказаного правового висновку Об'єднаної палати ККС ВС у справі № 991/7253/23, при вирішені питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суддя першої інстанції, надавши оцінку підставам для відкриття такого провадження, діяла відповідно до вимог КПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/31621/24-к встановлено відсутність дозволу на вилучення речей і документів, виявлених в житлі ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_8 , колегія суддів вважає безпідставним.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, положення ч. 3 ст. 233 КПК України встановлюють порядок легалізації обшуку житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, тобто виключно вирішення питання щодо правомірності проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
А відтак, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/31621/24-к легалізовано обшук житла, під час якого вилучено майно, немає підстав для висновку, що відсутність у вказаній ухвалі вказівки про дозвіл вилучення конкретного майна стверджує порушення вимог КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла правильного висновку щодо відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами у справі № 991/12217/24, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали судді від 16.09.2025.
Керуючись ст. ст. 369, 392, 407, 459, 462, 464 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3