08 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 712/12323/23
Провадження № 22-ц/821/1682/25
Категорія: 310000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Топор Ігор Олександрович
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року (ухвалене під головуванням судді Токової С.Є. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Короткий зміст позовних вимог
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 04 серпня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року шлюб було розірвано.
Під час перебування у шлюбі ними було придбано транспортні засоби, які оформлені на ім'я відповідача, а саме: FIAT DOBLO 2007 року випуску, тип вантажний фургон номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий об'ємом 1368 см. куб та BMW 320D 2005 року випуску, тип легковий універсал,WBAAP71070PP36882 тип двигуна дизельний об'ємом 1995 см. куб.
Згідно з висновком експерта № 161 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості транспортних засобів від 21.09.2023 року, середня ринкова вартість автомобіля FIAT DOBLO 2007 року випуску, тип вантажний фургон номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий об'ємом 1368 см. куб на дату дослідження становить 146 071 грн. , середня ринкова вартість автомобіля BMW 320D, 2005 року випуску, тип легковий універсал,WBAAP71070PP36882 тип двигуна дизельний об'ємом 1995 см. куб. на дату дослідження становить 226 467,00 грн.
Оскільки транспортні засобі були придбані під час шлюбу, згоди щодо їх розподілу між ними як колишнім подружжям не досягнуто, позивачка звертається до суду з даним позовом в якому просить визнати автомобілі FIAT DOBLO 2007 року випуску, вантажний фургон , номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 27.02.2020 року , та BMW 320 D 2005 року випуску номер кузова НОМЕР_2 , дата реєстрації 10 травня 2023 року, спільним майном подружжя. Стягнути з відповідача на її користь в якості компенсації вартість 1/2 частини автомобілів - 186 269,00 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 186 269,00 грн в якості компенсації вартості 1/ 2 частини вартості автомобілів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1862 грн. 70 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки відповідач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно спростовували презумпцію спільності майна, набутого подружжям у шлюбі, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, суд прийшов до висновку, що позивач має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Водночас, суд вказав, що вимога позивачки щодо визнання автомобілів спільним майном подружжя, не є ефективним способом захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 06 серпня 2025 року, ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, постановленим з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що автомобіль FIAT DOBLO 2007 року випуску було продано 14 січня 2021 року шляхом оформлення нотаріальної довіреності, якою відповідач передав ОСОБА_3 автомобіль з правом його відчуження. Від продажу даного автомобіля отримано грошові кошти у розмірі 3600,00 доларів США.
Також скаржник стверджує, що автомобіль BMW 320D, 2005 року випуску є його власністю, оскільки на момент його придбання (10 травня 2023 року) вони з ОСОБА_1 вже спільно не проживали, що встановлено в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 03 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, просила відмовити у її задоволенні, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.08.2007 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
За час перебування у шлюбі сторонами було придбано транспортні засоби: FIAT DOBLO 2007 року випуску, вантажний фургон , номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 27.02.2020 року та BMW 320D 2005 року випуску номер кузова НОМЕР_2 , дата реєстрації 10 травня 2023 року.
Відповідно до інформації територіального сервісного центру МВС №7143 регіонального сервісного центру ГСЦМВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях ( Філія ГСЦ МВС) Головного Сервісного центру МВС від 28.06.2024 року на ухвалу суду повідомлено, що спірні автомобілі були відчужені відповідачем та наразі зареєстровані за новими власниками.
Зокрема, 10.10.2023 року ОСОБА_2 був відчужений автомобіль BMW 320D", 2005 року випуску номер кузова НОМЕР_2 , а 23.05.2024 року був відчужений автомобіль FIAT DOBLO 2007 року випуску, вантажний фургон , номер кузова НОМЕР_1 .
Згідно з висновком експерта № 161 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості транспортних засобів від 21.09.2023 року, середня ринкова вартість автомобіля FIAT DOBLO 2007 року випуску, тип вантажний фургон номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий об'ємом 1368 см. куб на дату дослідження становить 146 071 грн. , середня ринкова вартість автомобіля BMW 320D 2005 року випуску, тип легковий універсал, НОМЕР_2 тип двигуна дизельний об'ємом 1995 см. куб. на дату дослідження становить 226 467 грн.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з презумпції спільної сумісної власності подружжя на придбане за час шлюбу майно, якої відповідач не спростував.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони зареєстрували шлюб 04 серпня 2007 року.
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторони придбали транспортні засоби: FIAT DOBLO 2007 року випуску, вантажний фургон , номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 27.02.2020 року та BMW 320D 2005 року випуску номер кузова НОМЕР_2 , дата реєстрації 10 травня 2023 року
Одним із центральних елементів механізму правового регулювання майнових відносин подружжя є презумпція спільного майна подружжя. Тягар доказування того, що презумпція є хибною, покладається на особу, яка заявляє про інший, ніж встановлено презумпцією, порядок речей.
Законним режимом майна подружжя є режим спільної власності, який діє, якщо шлюбним договором не встановлені інші правила. Так, відповідно до частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Так, частиною другою статті 60 СК України встановлена презумпція, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Презумпція спільності майна подружжя означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі. Відповідно до статті 60 СК України воно вважається таким, що належить подружжю.
Зі змісту частини другої статті 60 СК України вбачається, що для застосування презумпції спільності майна подружжя у судовому процесі необхідно встановити наявність між жінкою та чоловіком зареєстрованого у належному порядку шлюбу та факт придбання майна під час перебування їх у шлюбі. Отже, той, хто вважає, що певна річ є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, має підтвердити таке:а)факт перебування жінки та чоловіка у шлюбі протягом певного часу;б)час придбання спірного майна.
Оскільки презумпція спільної сумісної власності подружжя належить до спростовних, то зацікавлена особа може довести, що майно було придбано у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі, презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява про те, що річ була придбана на її кошти, не буде належно підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишається непохитною.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Таким чином, у разі виникнення спору у суді має доводитися не факт належності майна до спільної власності, а обставини, які виключають виникнення спільної сумісної власності на спірне майно.
Частиною першою, другою статті 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно із частиною першою статті 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦК України, частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю мін ними (частина перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що «як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Таким чином, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно».
Вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним із подружжя проти волі іншого (аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, провадження № 61-9018сво18).
Таким чином, з метою захисту порушеного права власності одного з подружжя при відчуженні іншим з подружжя спільного майна без отримання відповідної згоди, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості спірного майна, стягненню у вигляді компенсації підлягає дійсна (ринкова) вартість відчуженого майна або ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року в справі № 125/2157/19(провадження № 14-40цс21).
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки спірне майно було придбане сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти подружжя, то автомобілі марки FIAT DOBLO 2007 року випуску та BMW 320D 2005 року випуску є об'єктами спільної сумісної власності подружжя і, так як ОСОБА_2 здійснив продаж спірних автомобілів без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання її згоди, він має відшкодувати останній 1/2 частину їхньої вартості - 186 269,00 грн, що відповідає дійсній вартості майна на час розгляду справи (середня ринкова вартість транспортних засобів), що не спростовано відповідачем.
Безпідставними є доводи про те, що спільний автомобіль FIAT DOBLO 2007 року випуску було продано 14 січня 2021 року шляхом оформлення нотаріальної довіреності якою відповідач передав ОСОБА_3 автомобіль з правом його відчуження та від продажу якого отримано грошові кошти у розмірі 3600,00 доларів США, оскільки видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
Оскільки транспортний засіб FIAT DOBLO 2007 року випуску, вантажний фургон, номер кузова НОМЕР_1 був відчужений на підставі відповідного договору та перереєстрований на нового власника лише 23.05.2024 року, тобто після розірвання шлюбу між сторонами, тому твердження відповідача про використання коштів після продажу автомобіля в інтересах сім'ї, не заслуговують на увагу.
Посилання скаржника на те, що автомобіль BMW 320D, 2005 року випуску є його власністю, оскільки на момент його придбання (10 травня 2023 року) вони з ОСОБА_1 вже спільно не проживали, що встановлено в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року апеляційний суд відхиляє.
Так, аналіз змісту рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року у справі № 712/7091/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу свідчить про те, що судом факт не проживання сторін з лютого 2023 року не встановлювався. Дана обставина вказувалась ОСОБА_2 , як підстава позовних вимог, що, відповідно, було відображено в судовому рішенні.
Оскільки відповідачем не доведено, що автомобілі було продано за згоди позивачки, а тому, виходячи з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового немає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
Підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст. 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М Новіков
Л.І. Василенко
/ повний текст постанови суду складено 09 жовтня 2025 року/