Провадження № 11-кп/821/706/25 Справа № 697/1101/25 Категорія: ч.1 ст. 152 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.08.2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 17.10.2025 року включно, -
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025250340000063 від 20.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.4 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 357, ч.3 ст.357 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати. Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, репутації обвинуваченого та стану його здоров'я, відсутність працевлаштування та міцних соціальних зв'язків, наявність ризиків, прокурор вважає недоцільним застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу. Зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, прокурор просить не визначати обвинуваченому запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.08.2025 року, клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 17.10.2025 року включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Скасувати ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.08.2025 року.
2. Постановити нову ухвалу, за якою обрати відносно ОСОБА_8 , запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вказує, що суд проігнорував всі вимоги закону щодо підстав, умов та наявності ризиків під час продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, хоча вони всі базуються лише на припущеннях і не заслуговують на увагу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025250340000063 від 20.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.4 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 357, ч.3 ст.357 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати. Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, репутації обвинуваченого та стану його здоров'я, відсутність працевлаштування та міцних соціальних зв'язків, наявність ризиків, прокурор вважає недоцільним застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу. Зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, прокурор просить не визначати обвинуваченому запобіжний захід у виді застави.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції правильно врахував, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає. що прокурор довів наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: ризик переховування від суду, ризик впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшилися та продовжують існувати.
Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні з тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходять за межі розумного строку, який узгоджується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 177, 178 КПК України, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , були враховані при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Крім того, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом враховано суспільну небезпечність кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Під час судового засідання не отримано відомостей щодо інших обставин, які б давали підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу та переважали вказані ризики,
Крім того, колегія суддів вважає, що заявлені прокурором ризики на цей час не зменшилися і продовжують існувати, а жоден більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 , покладених на нього обов'язків, а тому наявна необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , у вигляді тримання під вартою на тих умовах, на яких він був обраний, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих ризиків та забезпечення належне виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що домашній арешт щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам. Він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та такий запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, колегія суддів враховує відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_8 , відсутність постійного місця проживання, утриманців та сім'ї, як стримуючого фактору для нього. Тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, що також свідчить про реальність ризику переховатися від суду. Крім того, перебуваючи на свободі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого для зміни їх показань чи відмови від їх надання у випадку їх повторного допиту, в тому числі шляхом вчинення кримінальних правопорушень. Також колегія суддів враховує репутацію обвинуваченого, який неодноразово судимий та знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Доводи сторони захисту щодо відсутності впливу обвинуваченого на допитаних свідків та потерпілого, не спростовують існування ризику такого впливу, оскільки судовий розгляд не закінчився та триває.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , визначається необхідність запобігти спробам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, апеляційний суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також, беручи до уваги покарання, яке у майбутньому йому загрожує за вчинення тяжкого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, підстави і мету запобіжного заходу, стадію розгляду кримінального провадження, яке до спливу строку обраного запобіжного заходу не буде завершено, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, то апеляційний суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 ,під вартою.
Підстав для зміни, скасування чи обрання більш м'якого запобіжного заходу на цей час не встановлено.
Будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі, не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Доводи апелянта про процесуальні порушення під час розгляду клопотання прокурора, є необґрунтованими, оскільки при розгляді даного клопотання суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, щодо продовження запобіжного заходу під час судового розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.08.2025 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , на строк 60 днів, а саме до 17.10.2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -